Справа № 167/335/26
Номер провадження 2/167/452/26
про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2026 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно
24 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК Україн ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п. 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ст. 190 ЦК України).
Ураховуючи вищенаведене, вимоги позову у цій справі мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна наведеної у відповідному звіті.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 заявлено три майнові вимоги, а саме:
- визнання права власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 ;
- визнання права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться на території с. Уляники Луцького району Волинської області;
- визнання права власності на земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території с. Уляники Луцького району Волинської області.
При подачі позовної заяви позивачем оплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн, проте звіту/звітів щодо вартості житлового будинку та земельних ділянок, на які позивач просить визнати право власності матеріали справи не містять.
Отже, позивачу необхідно визначити дійсну вартість майна, а саме: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,6000 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території с. Уляники Луцького району Волинської області на момент звернення до суду з заявленим позовом. Надати докази на підтвердження дійсної вартості вищевказаного спірного майна (звіт про оцінку майна) та виходячи з їхньої дійсної вартості, ціни позову, в разі необхідності, сплатити судовий збір.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
(Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Рожище/ 22030101; код отримувача - 38009371; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA058999980313141206000003578).
Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай