справа № 166/1085/23
провадження № 6/166/4/26
іменем України
26 березня 2026 року сел. Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Фазан О.З., з участю секретаря судових засідань Приймачук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
До Ратнівського районного суду Волинської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Заяву обгрунтовує тим, що у провадженні Ратнівського районного суду перебувала справа № 166/1085/23 за результатами якої було видано виконавчий документ (судовий наказ) про стягнення з нього судового збору на користь ДСА України.
Зазначив, що судовий збір був сплачений ним добровільно у повному обсязі ще у 2023 році.
Враховуючи, що судовий збір був сплачений до моменту відкриття виконавчого провадження, вважає, що виконавчий документ виданий помилково.
Просить визнати виконавчий документ (судовий наказ) у справі № 166/1085/23 таким, що не підлягає виконанню.
Боржник ОСОБА_1 у сове засідання не з'явився, скерував заяву про розгляд справи без його участі.
Оскільки відповідно ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Ратнівського районного суду Волинської області перебувала на розгляді цивільна справи № 166/1085/23 за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину.
Ратнівським районним судом Волинської області 14 серпня 2023 року видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 серпня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, вказаним судовим наказом стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн 10 коп. (отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Ратне/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA898999980313111206000003566).
Судовий наказ Ратнівського районного суду від 14.08.2023 про стягнення судового збору було надіслано для виконання 28.08.2023 до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
16.04.2024 на адресу суду від головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
У подальшому судовий наказ Ратнівського районного суду від 14.08.2023 про стягнення судового збору було надіслано для виконання 29.04.2024 до Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Разом з тим, з копії платіжної інструкції № 0.0.3218665030.1 від 25.09.2023 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вбачається, що боржником ОСОБА_1 25 вересня 2023 року було оплачено судовий збір у розмірі 268 грн 10 коп.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Таким чином, оскільки боржник ОСОБА_1 оплатив судовий збір за видачу судового наказу Ратнівським районним судом Волинської області від 14 серпня 2023 року, суд приходить до переконання, що дана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 432, 354 ЦПК України, суд,
Заяву боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Ратнівського районного суду Волинської області від 14 серпня 2023 року у справі №166/1085/23 в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн 10 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ратнівського
районного суду О.З.Фазан