Справа № 161/6641/26
Провадження № 1-кс/161/2252/26
м. Луцьк 26 березня 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заступника начальника відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вербка Ковельського району Волинської області, громадянина України, українця, працюючого на посаді директора ТОВ «УТГК «ЕСКО-ВОЛИНЬ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
Старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави у розмірі 1 896 386,83 гривень.
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026030000000129 від 24 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
25 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, яка вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, який повністю підтримав клопотання та просив його задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які, кожен зокрема, в задоволенні клопотання просили відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 25.03.2026 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В свою чергу, ні в судовому засіданні слідчим та прокурором, ні матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, тому підстав вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього немає, а посилання на існування цього ризику у клопотанні слідчий суддя вважає формальним.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак слідчим та прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Тяжкість покарання не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Водночас, при вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначає, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia)).
Таким чином, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, зважає на характер та обставини вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також бере до уваги наявність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання в місті Ковелі Волинської області, де проживає протягом тривалого часу і характеризується виключно позитивно, одружений, офіційно працевлаштований, за місцем роботи також характеризується виключно позитивно, тобто має міцні соціальні зв'язки, що в сукупності, на думку слідчого судді, буде стримуючим фактором щодо переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а покладення на підозрюваного обов'язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, буде запобігати можливості його незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Також, зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, обіймаючи посаду директора ТзОВ «Бренвель», однак на даний час він цьому товаристві вже не працює, що значно зменшує ймовірність настання ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що він може знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Окрім цього, після повідомлення про підозру ОСОБА_5 дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, не вчиняв, переховуватись від органу досудового розслідування та впливати на свідків не намагався і за першою вимогою з'явився на розгляд даного клопотання.
Крім того, оцінюючи зміст клопотання, слідчий суддя зазначає, що сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виключно тяжкістю кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі доведеності його вини. При цьому посилання на неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, слідчий суддя вважає формальними.
Отже, матеріалами клопотання та безпосередньо в судовому засіданні не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а існування ризиків та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення перед судом його вини, не є безумовними підставами для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема у вигляді особистого зобов'язання, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати на виклик до слідчих, прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб);
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Обов'язки, визначені ухвалою, покладаються на підозрюваного, згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Копію ухвали вручити учасникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1