Справа № 161/1620/26
Провадження № 2/161/2644/26
(заочне)
26 березня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Гринь О.М.
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору (заява-договір) № 4308756-506 від 17.10.2024 відповідач отримала кредит в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, сума кредиту 50 000,00 грн. строком на 60 місяців, плата за користування - 0,01 % річних зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4,9 % від суми кредиту.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором.
Станом на 30.09.2025 заборгованість за кредитним договором становить - 73 724,68 грн., в тому числі: заборгованість по основному боргу - 43 648,89 грн., заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 6 941,85 грн., строкова заборгованість по процентам - 0,29 грн., заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) - 3,2 грн., строкова заборгованість по комісії - 2 570,05 грн. та заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена) - 20 560,40 грн.
З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі - 73 724,68 грн. за кредитним договором № 4308756-506 від 17.10.2024 та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 26.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
17.10.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір (заява-договір) № 4308756-506 від 17.10.2024, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 50 000,00 грн. строком на 60 місяців, плата за користування - 0,01 % річних зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4,9 % від суми кредиту.
Згідно наданого банком розрахунку, станом на 30.09.2025 заборгованість за кредитним договором становить - 73 724,68 грн., в тому числі: заборгованість по основному боргу - 43 648,89 грн., заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 6 941,85 грн., строкова заборгованість по процентам - 0,29 грн., заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) - 3,2 грн., строкова заборгованість по комісії - 2 570,05 грн. та заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена) - 20 560,40 грн.
Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення вищезазначених правових норм та умов договору позичальник своєчасно не повертає кредити, тобто порушує свої зобов'язання перед позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4308756-506 від 17.10.2024 в частині стягнення тіла кредиту та процентів слід задовольнити.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд зазначає таке.
Сторони договору передбачили сплату позичальником комісії за надання кредиту в сумі 2570,05 грн. (пункт 1.2.12 заяви-договору про надання споживчого кредиту № 4308756-506 від 17.10.2024).
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1,частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
За таких обставин, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 2 570,05 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача відповідає вимогам діючого законодавства.
Суд враховує, що згідно надано позивачем розразунку заборгованості, відповідачем спалчено комісію в розмірі 2 570,05 грн., а відтак у її повторному стягненні слід відмовити.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).
На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
За умовами п.1.4 договору № 4308756-506 від 17.10.2024передбачено сплату позичальником комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду; розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 4.9% щомісячно від наданої банком суми кредиту (база розрахунку комісії); складає суму 2 570,05 грн, сплачується позичальником щомісячно протягом строку кредиту за відповідний розрахунковий період.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Заява-договір між АТ «Таскомбанк» та відповідачем про надання споживчого кредиту № 4308756-506 від 17.10.2024 не містить зазначення переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу, за які банком встановлена комісія в розмірі 4,9 % щомісячно, тому АТ «Таскомбанк» не доведено наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.
Ураховуючи наведене, положення договору № 4308756-506 від 17.10.2024 щодо обов'язку відповідача сплачувати комісію за обслуговування кредиту в розмірі 4,9 % щомісячно є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії у розмірі 20560,40 грн необхідно відмовити.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 в справі 727/5461/23, від 09.10.2024 в справі 582/202/22.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитом в загальному розмірі 50 594,23 грн.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 73 724,68 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 50 594,23 грн, що становить 68,63 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 827,21 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11-13, 76-77, 81, 83, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 4308756-506 від 17 жовтня 2024 року в розмірі 50 594 (п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 23 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 21 копійка.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (адреса: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 26 березня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь