Справа № 161/5572/26
Провадження № 2/161/3936/26
про повернення заяви
24 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пахолюк А.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 16.03.2026 року позовна заява залишена без руху і надано строк для усунення зазначених недоліків у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
19.03.2026 року представник позивача ОСОБА_3 отримав зазначену ухвалу, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет користувача в підсистемі «Електронний суд» (а.с.117).
Однак, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху не виконана належним чином з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернулася з однією вимогою немайнового характеру та вимогами майнового характеру, однак, судовий збір сплатила як за три вимоги немайнового характеру в розмірі 3993,60 грн. та за майнову вимогу щодо визнання права власності на частину земельної ділянки в розмірі 2547,00 грн., сплачену згідно вартості земельної ділянки, яка вказана у довідці про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 28.05.2025 року.
Разом з тим, позивач у позовній заяві просив суд також визнати спільною сумісною власністю об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарською будівлею (гаражем), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, згідно ухвали суду про залишення заяви без руху від 16.03.2026 року, позивачу необхідно усунути вказані недоліки та подати звіт про оцінку дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент подання позовної заяви, а саме: земельної ділянки та об'єкта незавершеного будівництва та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, згідно вартості майна.
Проте, у заяві про усунення недоліків представника позивача від 23.03.2026 року, останнім не було належним чином виконано вимоги ухвали суду.
Так, визначаючи ціну позову у розмірі 1 580 018,74 грн., представник позивача безпідставно виходив із показників оціночної вартості поліпшень об'єктів нерухомого майна, зазначених у довідках про оціночну вартість (а.с.124-127), тоді як відповідно до змісту заявлених позовних вимог, для обчислення ціни позову підлягає врахуванню саме оціночна вартість об'єкта оцінки, а не його складових.
З урахуванням наведеного, дійсна вартість спірного майна згідно довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості становить: земельної ділянки - 243 359,04 грн. ( частина - 121 679,52 грн.), об'єкта незавершеного будівництва (житлового будинку) - 3 102 812,39 грн., об'єкта незавершеного будівництва гаража (гаража) - 300 584,12 грн. (а.с.124-129).
При цьому, з огляду на те, що позивач просить лише визнати об'єкт незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, без вимоги про його поділ, ціна позову в цій частині визначається виходячи із загальної вартості відповідного майна, а саме: 3 102 812,39 грн. + 300 584,12 грн. = 3 403 396,51 грн.
Таким чином, загальна ціна позову становить: 121 679,52 грн. + 3 403 396,51 грн. = 3 525 076,03 грн.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (в редакції від 15.12.2017 року) з 01 січня 2026 року, за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою: ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн. та за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16640,00 грн.
З врахуванням положень Закон України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1% ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, 1% від ціни позову у даній справі становить: 3 525 076,03 грн. х 1% = 35 250,76 грн.
Разом з тим, з урахуванням встановленого законом максимального розміру судового збору, розмір судового збору за вимоги майнового характеру підлягає обмеженню та становить 16 640 грн.
Таким чином, загальна сума судового збору за одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру в даній справі становить 17971,20 грн. (16640 грн. + 1331,20 грн.).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову сплачено 6 540,60 грн. (а.с.1), а при поданні заяви про усунення недоліків додатково сплачено 10 590,79 грн. (а.с.123), що загалом становить - 17 131,39 грн., однак зазначена сума була визначена на підставі неправильно обрахованої ціни позову, що свідчить про неналежне виконання вимог ухвали суду щодо правильного визначення ціни позову та відповідного розміру судового збору.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, - слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ч.3 ст.185, ст.ст. 258-260, п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,- вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк