Справа № 159/8085/25
Провадження № 1-кп/159/252/26
26 березня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області кримінальне провадження №12025030550001180 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, українця, громадянина України, не судимого в силу ст.89 КК України, з вищою освітою, працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -
ОСОБА_4 будучи визнаним винним постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року у справі № 156/1360/24, яка набрала законної сили 13.01.2025, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, діючи умисно достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та усвідомлюючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, з метою невиконання даної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ,ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади,, органами' місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання даного судового рішення, зокрема, 25 вересня 2025 року о 16 год. 34 хв., він керував автомобілем марки «Ford», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись вулицею Володимира Кияна у м. Ковель, Волинської області, був зупинений працівниками відділу реагування патрульної поліції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, всупереч постанові суду, якою позбавлено права керування транспортними засобами.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину в скоєні кримінального правопорушення визнав повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, вказав, що він знав, про рішення суду про позбавлення його водійського посвідчення, але вирішив поїхати автомобілем. У скоєному розкаюється, просив призначити йому мінімальне покарання у виді штрафу.
У зв'язку з тим, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину, в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, суд розцінює його показання як об'єктивні, які відповідають фактичним обставинам і вважає достатнім розглянути справу без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалення вироку відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його умисні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрали законної сили.
Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся.
Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Обвинувачений скоїв умисний нетяжкий злочин, не судимий, тяжких наслідків не настало, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, не одружений, працює вчителем.
Як вказано в ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Притому суд керується ч.2 ст. 53 КК України в якій зазначено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану.
За таких умов, суд вважає достатнім дотриматися призначення мінімального виду покарання як штраф.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. Клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України суд - ,
ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому, прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1