Справа № 159/8072/25
Провадження № 2/159/463/26
про залучення учасників до участі у справі
25 березня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
представника позивача Клімук Н.А.
представника відповідача Ткачука О.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Клімук Надія Анатоліївна, до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту майна та визнання права власності на нерухоме майно,
У листопаді 2025 року адвокат Клімук Н.А. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просила:
- скасувати арешт на 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2017 року у справі №161/8159/17, провадження №1-кс/161/3841/17, номер запису про обтяження: 21350198 (спеціальний розділ);
- визнати право власності на 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом по обліку, розподілу та приватизації житла від 23.04.1998, сторони є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
06.06.2024 сторони, а також інші співвласники уклали договір про визначення часток у праві спільної власності, зокрема розмір частки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 склала по 1/4.
Того ж дня ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору подарували позивачу по 1/4 частки у праві власності на квартиру.
Відтак, позивач є власником 3/4 часток квартири.
ОСОБА_2 запропонував викупити його частку, на що позивач не погодилася. Тоді у червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з позовом про припинення права власності на частку квартири, виділення в особисту приватну власність квартири, стягнення компенсації вартості квартири. Під час судового розгляду справи №159/3813/24 між сторонами була укладена мирова угода, за умовами якої :
припинено право власності позивача ОСОБА_2 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 ,
виділено в особисту приватну власність відповідача ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .
В рахунок компенсації вартості 1/4 частки квартири ОСОБА_1 до підписання мирової угоди передала ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку у квартирі в розмірі 1 000 000 грн.
Проте при зверненні до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди було встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області справа №161/8159/17, провадження №1-кс/161/3841/17 від 26.05.2017 на майно ОСОБА_2 накладено арешт, а саме на 1/4 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 . У зв'язку з цим у проведенні державної реєстрації права власності на майно було відмовлено.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що арешт накладено в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.289, ч.2 ст.194 КК України. Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2018 ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяці з конфіскацією майна. Виконавчий лист в частині конфіскації майна пред'явлений судом до виконання і 30.08.2022 повернутий без виконання із визначенням строку пред'явлення до 30.08.2025. Повторно виконавчий лист не пред'явлено.
За умов відсутності відкритого виконавчого провадження щодо спірного майна та з урахуванням судового рішення про затвердження мирової угоди про перехід права власності до позивача, остання просила захистити її право у спосіб визначений у позовній заяві.
Під час розгляду справи суд поставив на обговорення питання щодо визначення кола учасників (відповідачів та третіх осіб). Представники сторін адвокати Клімук Н.А та Ткачук О.В. не клопотали про залучення до участі в справі інших осіб.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає необхідним самостійно залучити до участі в справі як третіх осіб органи, які представляють державу у відносинах з приводу конфіскації майна - Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України та Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області.
Відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом, суд оголосив перерву. Датою постановлення ухвали є 25.03.2026.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
При прийнятті такого рішення суд керується приписами цивільного процесуального законодавства та законодавства, яким врегульований порядок виконання судових рішень в частині конфіскації майна.
Відповідно до статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Предметом спору є право власності третьої особи на майно, яке підлягало конфіскації на виконання вироку суду. Відтак результати розгляду справи мають значення для виконання вироку суду в частині конфіскації майна засудженого.
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст.62 Закону).
Згідно з пунктами 32,33,35 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 виконання рішення про конфіскацію майна, якщо таке майно підлягає реалізації, здійснюється державним виконавцем. У 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження державним виконавцем вживаються заходи щодо розшуку майна, що підлягає конфіскації, з метою звернення стягнення на нього.
Конфісковане майно підлягає опису і арешту. Описане та арештоване майно вилучається державним виконавцем (крім нерухомого майна або такого, що не може бути вилучено з об'єктивних причин).
Виявивши розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт та яке підлягає конфіскації за рішенням суду, державний виконавець складає про це акт і звертається з повідомленням до органів досудового розслідування для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України.
У разі якщо майно вилучено іншим уповноваженим органом, воно вилучається державним виконавцем у цього органу в тому випадку, якщо таке майно може бути реалізовано згідно з вимогами Закону.
Не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови, якою описано та накладено арешт на все майно (крім нерухомого майна), яке згідно з виконавчим документом підлягає конфіскації, державний виконавець виносить постанову про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників (крім випадків, коли таке майно передано на зберігання боржнику).
Порядок розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному Законом, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлено Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.
Враховуючи предмет спору та позицію сторін, приймаючи до уваги надані письмові докази та встановлені обставини, на переконання суду залучення третіх осіб сприятиме встановленню об'єктивних обставин справи та правильного вирішення спору.
У зв'язку із залученням третіх осіб суд, відповідно до п.2 ч.2 ст.198 ЦПК України, відкладає підготовче засідання і роз'яснює третім особам право подати письмові пояснення.
Керуючись статтями 53, 84, 198, 223, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Залучити до участі в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Клімук Надія Анатоліївна, до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту майна та визнання права власності на нерухоме майно, в якості третіх осіб - Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄРДПОУ 45813957, м.Львів, площа Маркіяна Шашкевича, 1)та Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (код ЄДРПОУ 38009371, м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4А).
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк до 15 квітня 2026 року.
Підготовче засідання у справі відкласти на 14.30 годину 20 квітня 2026 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на сторінці суду http://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 25.03.2026
ГоловуючийТ. В. Денисюк