24 березня 2026 року місто Київ
справа № 757/28652/21-ц
провадження № 22-ц/824/965/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Хасанова А.Р.,
сторони:
позивач -ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Соколова О.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про стягнення грошових коштів,-
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення грошових коштів
Позов обгрунтовано тим, що 24.07.2012 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено Договір № SAMDN250007273864128 (Вклад. «Стандарт, 12 мес»). Сума вкладу 9 000,00 дол. США, процентна ставка 10 % річних.
24.07.2012 ОСОБА_2 доручив Банку перерахувати відсотки за даним депозитним вкладом окремо на картку Deposit Card № НОМЕР_1 . На зазначену депозитну картку було оформлено вклад «Копилка 12 міс» з умовою нарахування 9,5 % річних (Заява № SAMDN27000727386419).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - помер.
Позивач є спадкоємцем.
02.06.2020 рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/440/18-ц стягнуто з Банку на користь ОСОБА_1 9 000,00 дол. США.
15.01.2021 позивачу був виданий виконавчий лист № 757/440/18-ц.
23.04.2021 року закінчено виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 757/440/18-ц у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення.
Оскільки позивачу було виплачено лише тіло депозиту, остання вважає, що має право на отримання процентів (10 % річних) за Договором № SAMDN250007273864128 від 24.07.2012 «Стандарт, 12 міс» за період з 24.07.2012 по 23.04.2021 у розмірі 12 014,19 доларів США та суму процентів (9,5 % річних), нарахованих за заявою № SAMDN27000727386419) від 24.07.2012 «Копилка, 12 міс» у розмірі 4 139,96 доларів США.
Крім того, позивач просить стягнути з Банку 3 % річних на підставі ст. 626 ЦК України за порушення виконання грошового зобов'язання з повернення вкладу за Договором № SAMDN250007273864128 від 24.07.2012 «Стандарт, 12 міс» у розмірі 116,79 доларів США, розрахована за період з 17.11.2020 по 23.04.2021.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон», про стягнення грошових коштів задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 проценти за Договором № SAMDN250007273864128 від 24 липня 2012 року «Стандарт, 12 міс» у розмірі 5 089,50 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 в якості 3 % річних за Договором № SAMDN250007273864128 від 24 липня 2012 року «Стандарт, 12 міс» у розмірі 116,79 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 2 167 грн. 85 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Тузова В.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції не враховані висновки Верховного Суду. Вважає, що рішення прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Суд першої інстанції неправомірно при наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пред'явленням їх до неналежного відповідача, задовольнив такі вимоги та стягнув кошти з особи, яка не повинна відповідати за зобов'язанням.
АТ КБ «ПриватБанк» надав суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин відносно отримання згоди кредиторів на переведення боргу за його депозитними договорами на ТОВ «ФК «Фінілон».
Розміщення банком повідомлення від 30.01.2015 на офіційному сайті Приватбанк у відповідному розділі Умов та Правил з встановленням строку для Клієнтів до 15 лютого 2015 року для подання письмових заперечень (незгоди) щодо переведення боргу (грошових коштів відповідного клієнта/кредитора) на рахунки ТОВ «ФК «Фінілон» було цілком правомірно-юридичною дією банку, яка відповідає вимогами чинного законодавства. А отримання банком таким шляхом «мовчазної» згоди від кредиторів було підтвердженням їх відношення до такого правочину, що був укладений 17.11.2014, та, відповідно, досягненням ефекту переведення боргу.
З огляду на фактичну наявність договору про переведення боргу від 17.11.2014, який був укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Фінілон, враховуючи його обов'язковість для сторін та те, що такий договір не було визнано недійсним у судовому порядку та він залишається на сьогодні чинним і обов'язковим, як для банку так і для ТОВ «ФК «Фінілон», у банка немає підстав виконувати зобов'язання перед позивачем.
Належним відповідачем у даній справі є ТОВ «ФК «Фінілон», як новий боржник за депозитними договорами, які є предметом спору у даній справі, та особа, яка повинна виконувати всі договірні зобов'язання за такими договорами.
Крім того, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не були враховані вимоги податкового законодавства та не зазначено в резолютивній частині рішення про те, що сума коштів, що підлягає стягненню з відповідача, зазначена без вірахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку. Стягнута з відповідача сума процентів нарахованих на вклад та сума 3% прічних є фактично доходом позивача (стягувача за судовим рішенням, фізичної особи), який відповідно до законодавства ЦК України підлягає оподаткуванню. АТ КБ «Приватбанк» наголошує, що банк є податковим агентом у відносинах з позивачем.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог не оскаржується, відповідно апеляційним судом рішення в цій частині не переглядається.
Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.
В судове засіданні не з'явилися сторони, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток - повідомлень до електронних кабінетів через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.242-245). Причини своєї неявки представники учасників справи суду не повідомили.
З урахуванням того, що сторони про день, час і місце судового засідання повідомлені, але в судове засідання не з'явилися, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О. І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Судом установлено, що 24.07.2012 між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено Договір № SАМDN 250007273864128 (Вклад «Стандарт,12 мес»), згідно якого передав відповідачу грошові кошти у сумі 9 000 дол.США строком до 24.07.2013р.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (м.Гродно Республіка Білорусь ).
Нотаріусом Гродненського нотаріального округу Мазолевською С.Л. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом 18.07.2017 спадкоємцем спадщини ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось є дружина Обухович Альбіна Іванівна, спадкова справа № 9/2016/282 за 2016, зареєстровано в реєстрі за № 2-732.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/440/18-ц від 02.06.2020 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк'на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 000,00 доларів США., вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою Київського Апеляційного суду від 17.11.2020 рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/440/18-ц від 02.06.2020 залишено без змін.
Рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/440/18-ц від 02.06.2020 набрало законної сили - 17.11.2020.
Судом устновлено, що 15.01.2021 позивачу Печерським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 757/440/18-ц.
Відповідно до матеріалів справи, 23.04.2021 головним державним виконацем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2, відкритого на виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 757/440/18-ц від 15.01.2021 у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення.
Також, матеріалами справи встановлено, що умовами договору № SAMDN250007273864128 від 24.07.2012 «Стандарт, 12 міс» передбачено, що нарахування відсотків по вкладу починається з першого робочого дня, який слідує за днем зарахування коштів на рахунок (п.2 Договору). При продовженні строку вкладу розрахунок процентів на кожний новий строк вкладу здійснюється за процентною ставкою, яка діє в Банку на день закінчення попереднього строку вкладу (п. 6 Договору).
Відповідно до довідки про відсоткові ставки за вкладом «Стандарт, 12 міс» від 13.09.2021, встановлено, що у період з 24.07.2012 року по 15.03.2021 року діяли наступні відсоткові ставки: 20.06.2012 - 10 % річних, 15.02.2013 - 9,75 % річних, 25.06.2013 - 9,25 % річних, 09.07.2013 - 8,5 % річних, 15.08.2013 року - 8,0 % річних, 27.09.2013 - 7,5 % річних, 16.10.2013 року - 8,5 % річних, 06.12.2013 - 10,0 % річних, 26.02.2014 - 11,0% річних, 12.01.2015 - 12,5 % річних, 08.06.2015 - 11,5% річних, 15.07.2015 - 10,5 % річних, 04.08.2015 - 12,5 % річних, 08.09.2015 - 11,5 % річних, 01.10.2015 - 10,5 % річних, 14.12.2015 - 10,0 % річних, 19.01.2016 - 9,5 % річних, 04.02.2016 - 8,5 % річних, 10.03.2016 - 7,5 % річних, 01.07.2016 - 7,0 % річних,19.07.2016 - 6,5 % річних, 04.08.2016 - 6,0 % річних, 23.11.2016 - 5,5 % річних, 08.12.2016 - 6,5 % річних, 01.01.2017 - 5,5 % річних, 20.02.2017 - 4,5 % річних, 04.05.2017 - 4,0 % річних, 30.06.2017 - 3,75 % річних, 14.07.2017 - 3,3 % річних, 10.08.2017 - 3,25 % річних, 01.11.2017 - 3,0 % річних, 01.02.2018 - 2,75 % річних, 06.04.2018 - 2,50 % річних, 12.06.2018 - 2,25 % річних, 20.10.2020 - 0,75 % річних, 03.02.2021 - 0,01 % річних.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що за умовами депозитного договору № SAMDN250007273864128 від 24.07.2012 «Стандарт, 12 міс» нарахування відсотків по вкладу починається з першого робочого дня, який слідує за днем зарахування коштів на рахунок та при продовженні строку вкладу розрахунок процентів на кожний новий строк вкладу здійснюється за процентною ставкою, яка діє в Банку на день закінчення попереднього строку вкладу. Врахувавши відсоткові ставки, які діяли в банку протягом строку вкладу ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача як спадкоємиці померлого ОСОБА_3 відсотків за договором № SAMDN250007273864128 від 24.07.2012 «Стандарт, 12 міс» в загальному розмірі 5089,50 доларів США.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення 3% річних в сумі 116,79 доларів США, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача у період часу з 17.11.2020 (день набрання законної сили рішенням Печерського районного суду м.Києва, яким з АТ КБ «ПриватБанк» стягнута сума вкладу) по 23.04.20219 (день фактичного виконання рішення) має місце прострочення виконання грошовго зобов'язання, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України дає право кредитору вимагати стягнення 3% річних.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з метою недопущення неоднозначного тлумачення судового рішення під час його виконання суми коштів, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача, мають бути зазначені без відрахування податків та зборів, які підлягають у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
В силу вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно з частиною першою статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові кошти вкладника передаються ним у власність банку, а безготівкові кошти - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника виникає право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати процентів на неї, а в банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
Відповідно до статті 1060 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів банківського вкладу) договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно зі статтею 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Згідно з частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Встановивши, що разом з поверненням суми вкладу банк добровільно не виплатив вкладникові проценти, які підлягають нарахуванню від дня наступного за днем надходження вкладу у банк до дня, який передує його поверненню, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача процентів, розрахованих у період дії договору у розмірі 10% річних як то передбачено умовами договору, а після 24.07.2013 у розмірі, який встановлю банк. Крім того, після ухвалення рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми вкладу і до фактичного повернення суми вкладу, позивач має право вимагати стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, розрахованих на підставі частина 2 статті 625 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що АТ КБ «ПриватБанк» є неналежним відповідачем у цій справі, а відповідальність за невиконані перед позивачем зобов'язання має нести ТОВ «Фінілон», з яким АТ КБ «Приватбанк» уклав договір про переведення боргу, не можуть бути прийняті судом в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Оскільки ні ОСОБА_3 не надавав згоди на переведення боргу від АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «ФК «Фінілон» за договорами депозитних вкладів відповідно до статті 520 ЦК України, договір про переведення боргу від 17.11.2014, укладений між Банком та ТОВ «ФК «Фінілон» шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників банку, не створює правових наслідків для позивача.
Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 729/887/19.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що саме АТ КБ «Приватбанк» є належним відповідачем у справі, оскільки договір про переведення боргу, укладений 17.11.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ ФК «Фінілон», не породив правових наслідків для ОСОБА_1 , тобто не відбулося переведення боргу, є правильним.
Що стосується доводів апеляційної скарги в частині безпідставного не зазначення судом у рішенні суду, що сума коштів, що підлягає стягненню з відповідача, зазначена без відрахування податків та зборів, які підлягають у подальшому утриманню в установленому законом порядку, то в цій частині висновки суду першої інстанції є правильними.
Інших доводів апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» не містить.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи судове рішення без змін, не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус