Ухвала від 16.03.2026 по справі 761/1312/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/2198/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний № 761/1312/26 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 199 КПК

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді- ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

підозрюваної - ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 210 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 698 880 гривень, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, підозрювана та її захисник подали апеляційні скарги.

Підозрювана в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року, застосувати до неї запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту в певний період доби або визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не доведеним.

Захисник в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому такою, яка підлягає скасуванню.

Зазначає про те, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваного не прийняв до уваги те, що підозрювана має постійне місце проживання та роботи, має на утриманні дитину, 2005 року народження та матір-пенсіонерку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваної і її захисника, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказана апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023000000000915 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.

07.04.2025 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 та 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.04.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2025 продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 23.01.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 119 600 гривень.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.12.2025 скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_20 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та постановлено нову ухвалу, якою продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.01.2026, включно, та визначено заставу у розмірі 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень.

20.01.2026 старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_8 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відсутні, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року вказане клопотання слідчого було задоволено та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 21.03.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 210 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 698 880 гривень.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Дані вимоги закону при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 слідчим суддею були дотримані.

Так, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, при цьому ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої підозри є безпідставними.

Окрім того, слідчим суддею, всупереч доводам апеляційних скарг, враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.

Так, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, а тому, на думку колегії суддів, ризик переховування його від суду є дієвим і реальним.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Посилання апеляційної скарги на обставини визначені ст. 178 КПК України, як вважає колегія суддів, не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки наявність обставин характеризуючих особу підозрюваної не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.

Таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено, а також не встановлено колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 210 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 698 880 гривень, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
135198149
Наступний документ
135198151
Інформація про рішення:
№ рішення: 135198150
№ справи: 761/1312/26
Дата рішення: 16.03.2026
Дата публікації: 30.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.01.2026)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 20.01.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
суддя-доповідач:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ