Справа № 522/3921/26
Провадження 2/522/6324/26
27 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди і захисту честі та гідності, -
16.03.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди і захисту честі та гідності.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Тобто, чинним законодавством визначено обов'язок позивача, зокрема, зазначити у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), якщо такий у фізичної особи наявний або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
Проте позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України відповідача ОСОБА_2 , при цьому зазначено лише місце проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 24.03.2026 року, наданої на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, слідує, що для ідентифікації особи відповідача необхідні серія та номер паспорта громадянина України, ідентифікаційний код або повна дата народження.
Таким чином, суд позбавлений можливості виконати вимоги закону та перевірити реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі (ст. 16 Закону України Про захист персональних даних) та ідентифікувати особу, до якої пред'явлено позов, оскільки у позовній заяві відсутні дані, що ідентифікують особу відповідача (серія та номер паспорта, РНКОПП).
Такі недоліки є суттєвими і за їхньої наявності справа не може бути вирішена з дотриманням вимог законодавства.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому посилання позивача на те, що інші анкетні дані відповідача крім ПІБ йому не відомі, не позбавляє позивача обов'язку виконання вимог процесуального закону та зазначення відомостей про відповідача (РНОКПП або номера і серії паспорта), адже саме позивач визначає особу, до якої пред'являє позов, складає та подає до суду позовну заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення та зазначення відомостей, які ідентифікують особу відповідача.
При цьому, незазначення позивачем ідентифікуючих даних відповідача, передбачених вимогами п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (РНОКПП або номера і серії паспорта), унеможливлює встановлення судом особи відповідача, останній втрачає можливість реалізувати свої права, захист своїх інтересів від претензій з боку позивача, адже потреба відповідача у захисті проти поданого позивачем позову закономірна і обумовлена нормами права.
Сторони рівні у своїх правах перед судом, обмеження прав сторін не допускається.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Також невизначеність особи відповідача впливає на можливість ухвалення та виконання рішення суду, що є невід'ємною складовою права на справедливий суд.
Крім того, відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Між тим, відсутність можливості ідентифікувати особу відповідача також впливає і на можливість визначення підсудності даної справи Приморському районному суду м. Одеси.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328,00 гривень.
Як вбачається із позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 7911,20 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання даного позову становить 1331,20 грн.
При цьому, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати ідентифікуючі даних відповідача, передбачених вимогами п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (РНОКПП або номера і серії паспорта, дата народження)
- доплатити судовий збір у розмірі 120,00 грн та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди і захисту честі та гідності - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Науменко
27.03.26