Справа № 522/4683/26
Провадження №1-кс/522/1606/26
27 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12026168500000065 від 23.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12026168500000065 від 23.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, обґрунтоване наступним.
У провадженні сектору дізнання ВнП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12026168500000065 від 23.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.03.2026 року до чергової частини відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 23.03.2026 року приблизно об 11:10 годині невстановлена особа шахрайським шляхом, під приводом прохання зателефонувати із мобільного телефона заявника, заволоділа мобільним телефоном марки VIVO вартістю 9000 гривень, який заявник, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 46А, самостійно передав невідомій особі, чим спричинила матеріальний збиток на вказану суму. (ЄО 3708)
У зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з метою виявлення та вилучення речей та документів, що мають значення речових доказів в рамках кримінального провадження було проведено огляд місця події за участі гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний протокол огляду місця події від 23.03.2026 року.
Під час проведення дізнання була встановлена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , та яка під час огляду місця події добровільно видала:
-один мобільний телефон торгової марки «VIVO» моделі «V2036», який було поміщено в спеціальний пакет №PSP1224155 та опечатано.
В подальшому 23.03.2026 року було проведено огляд мобільного телефону торгової марки «VIVO» моделі «V2036», який передано гр. ОСОБА_4 на зберігання та прийнято постанову про визнання одного мобільного телефону торгової марки «VIVO» моделі «V2036» речовим доказом в кримінальному провадженні.
Вищевказаний предмет має значення для об'єктивного досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження та може бути використаний як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, крім того може свідчити про вчинення інших кримінальних правопорушень.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами у органа досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою його подальшого експертного дослідження та забезпечення його збереження.
Прокурор надала до суду заяву, у якій клопотання підтримала та просила судове засідання провести за її відсутності.
Власник майна у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання ВнП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12026168500000065 від 23.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шахрайським шляхом мобільним телефоном.
У зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з метою виявлення та вилучення речей та документів, що мають значення речових доказів в рамках кримінального провадження 23.03.2026 року було проведено огляд місця події за участі гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний протокол огляду місця події від 23.03.2026 року.
Під час проведення дізнання була встановлена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , та яка під час огляду місця події добровільно видала:
-один мобільний телефон торгової марки «VIVO» моделі «V2036», який було поміщено в спеціальний пакет №PSP1224155 та опечатано.
В подальшому 23.03.2026 року було проведено огляд мобільного телефону торгової марки «VIVO» моделі «V2036», який передано гр. ОСОБА_4 на відповідальне зберігання.
Постановою слідчого від 23.03.2026 року у даному кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовим доказом.
При цьому, вищевказаний предмет, вилучений в ході проведення слідчих дій, містить інформацію, яка потребує дослідження в ході проведення досудового розслідування, у тому числі експертного, можливо використовувались підозрюваним та іншими причетними особами в ході вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України - арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання та накладення арешту на вищезазначене майно.
Керуючись ст.ст. 167-173, 309, 372, 376 КПК України,
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12026168500000065 від 23.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12026168500000065 від 23.03.2026 року на вилучене майно в ході проведення 23.03.2026 року огляду місця подіїза участю гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-один мобільний телефон торгової марки «VIVO» моделі «V2036», який було поміщено в спеціальний пакет №PSP1224155 та опечатано.
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1