Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4012/26
16 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12025100070001203, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна ,-
Слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100070001203 від 14.05.2025.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом привласнення бюджетних коштів групою осіб за попередньою змовою з ознаками організованості зі складу службових осіб Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО (код ЄДРПОУ 03358475), ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568), ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 3275315898), ТОВ «КП «ШЛЯХБУД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41891921), ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» (код ЄДРПОУ 41425254) під час здійснення робіт з «Капітального ремонту об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Міського кладовища по вул. Стеценка, 18 в м. Києві», «Капітальний ремонт об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Лісового кладовища по вул. Крайня, 3 в м. Києві» та «Реконструкція кремаційного обладнання з повною заміною кремаційних печей ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» на вул. Байковій, 16 у Голосіївському районі м. Києва», шляхом ремонту та здійснення уяви технічного нагляду на об'єктах та підписання актів виконаних робіт до яких вносяться завідомо неправдиві відомості про об'єми робіт та вартість матеріалів за завищеними цінами в результаті чого завдано збитків громаді міста Києва в особливо великих розмірах.
Встановлено, що упродовж 2024-2026 років службові особи Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» (код ЄДРПОУ 03358475), які виконували функції замовника робіт з капітального ремонту об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Міського кладовища по вул. Стеценка, 18 у м. Києві, діючи за попередньою змовою з представниками підрядної організації та технічного нагляду, вчинили заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
Згідно з договором генерального підряду №129 від 11.12.2024, укладеним між СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) та ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568), передбачалося виконання капітального ремонту об'єктів благоустрою на суму 175 000 000 грн. Оплата за договором здійснена у розмірі 107 253 361,98 грн, роботи наразі тривають, строк завершення - до 31.12.2026.
Також встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-02-03-005416-a між Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) як замовником та ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) як виконавцем технічного нагляду, укладено договір №22 від 30.01.2025 на суму 1 042 917,33 грн. Предметом договору є здійснення технічного нагляду за виконанням вищевказаних робіт. Оплата за договором здійснена у розмірі 696 611,46 грн.
При цьому ФОП ОСОБА_5 фактично є власником ТОВ «ДОРБАУ» та особисто контролює діяльність підрядника, що свідчить про наявність конфлікту інтересів та ознаки змови з метою заволодіння бюджетними коштами.
Окрім цього, встановлено, що у процесі виконання робіт сторони підписали виконавчі документи (форми КБ-2в, КБ-3), які містили завідомо неправдиві відомості щодо обсягів і вартості робіт, а також використаних матеріалів. Частина зазначених у документах матеріалів фактично не постачалася або не відповідала технічним вимогам договору.
Також з'ясовано, що уповноважена особа замовника з проведення публічних закупівель - ОСОБА_7 , діючи у змові з ОСОБА_5 , організував подання тендерної пропозиції та супровід участі ТОВ «ДОРБАУ» у закупівельній процедурі (ідентифікатор закупівлі UA-2024-11-05-015824-a), чим створив умови для подальшого укладення договору.
Крім того, виконувач обов'язків директора СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_8 , зловживаючи службовим становищем, забезпечив підписання виконавчих документів без перевірки фактичного стану виконання робіт, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками схеми.
Враховуючи вищевикладене, з метою реалізації схеми незаконного заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_5 організував взаємодію з посадовими особами іншого комунального підприємства - СКП «Київський крематорій». До реалізації протиправної схеми залучено ОСОБА_9 (радника директора Ритуальної служби СКП «Київський крематорій») та ОСОБА_10 (інженера - уповноважену особу Ритуальної служби СКП «Київський крематорій»), які сприяли підробці документів і здійсненню незаконних виплат бюджетних коштів.
Додатково встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-06-20-011401-a замовником виступила Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475), а підрядником - ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41891921). Предметом закупівлі є «Капітальний ремонт об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Лісового кладовища по вул. Крайня, 3 в м. Києві» з очікуваною вартістю 304 101 014,00 грн. За результатами проведеної закупівлі укладено договір генерального підряду №83 від 22.07.2025 на суму 298 531 792,28 грн. Оплата за договором здійснена у розмірі 48426 254,55 грн.
З'ясовано, що фактичним власником ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» є ОСОБА_5 , який одночасно контролює діяльність іншого підрядника - ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568). Директором ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» є ОСОБА_11 , який виконує роль номінального власника та підписанта договорів. Зазначені підприємства входять до групи підконтрольних ОСОБА_5 суб'єктів господарювання, що використовуються для участі у тендерних процедурах, привласнення бюджетних коштів та їх подальшої легалізації.
Також встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-07-14-000063-a між Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) як замовником та ФОП ОСОБА_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) як виконавцем технічного нагляду, укладено договір №89 від 11.08.2025 на суму 9 499 000,00 грн. Предметом договору є здійснення технічного нагляду за виконанням вищевказаних робіт. Оплата за договором здійснена у розмірі 1 411 338,68 грн.
При цьому ФОП ОСОБА_6 фактично є підпорядкованою особою ОСОБА_5 який є власником ТОВ «КП «ШЛЯХБУД ІНВЕСТ», ТОВ «ДОРБАУ» та особисто контролює діяльність підрядників, що свідчить про наявність конфлікту інтересів та ознаки змови з метою заволодіння бюджетними коштами.
Додатково встановлено, що в.о. директора СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з представниками підрядних організацій, підписав договори та забезпечив затвердження виконавчої документації, які містять недостовірні відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт.
Додатково встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-10-22-008280-a замовником виступила Ритуальна служба Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» (код ЄДРПОУ 05416768), а підрядником - ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» (код ЄДРПОУ 41425254). Предметом закупівлі є «Реконструкція кремаційного обладнання з повною заміною кремаційних печей ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» на вул. Байковій, 16 у Голосіївському районі м. Києва» з вартістю договору 156 900 000,00 грн. За результатами проведеної закупівлі укладено договір підряду № 22Б від 21.11.2025 на суму 156 900 000,00 грн. Оплата за договором здійснена у розмірі 82 740 600 грн.
З'ясовано, що фактичним власником ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» є ОСОБА_5 , який одночасно контролює діяльність інших підрядників - ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568) та ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41891921). Директором ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» є ОСОБА_12 , який виконує роль номінального власника та підписанта договорів. Зазначені підприємства входять до групи підконтрольних ОСОБА_5 суб'єктів господарювання, що використовуються для участі у тендерних процедурах, привласнення бюджетних коштів та їх подальшої легалізації.
Також встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-10-03-012300-a між Ритуальною службою Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» (код ЄДРПОУ 05416768) як замовником та ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) як виконавцем технічного нагляду, укладено договір № 21Б від 12.11.2025 на суму 5 360 000,00 грн. Предметом договору є здійснення технічного нагляду за виконанням вищевказаних робіт.
При цьому ФОП ОСОБА_5 фактично є власником ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» та особисто контролює діяльність підрядника, що свідчить про наявність конфлікту інтересів та ознаки змови з метою заволодіння бюджетними коштами.
В ході досудового розслідування, 12.03.2026, на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 12.02.2026 у справі № 758/2199 /26, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_12 , проведено обшук, в результаті якого виявлено та вилучено низку речей, щодо яких внесено вказане клопотання.
12.03.2026 слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві на підставі ст. 100 КПК України вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Як вказано у клопотанні, вищезазначені речі самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази під час судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити за вказаних у ньому підстав.
Представник володільця майна заперечив проти задоволення клопотання прокурора; долучив письмові заперечення.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовано доводи, письмові заперечення, інші письмові докази, суд дійшов висновку про те, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище.
Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам. Зокрема, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025100070001203 від 14.05.2025 в ході проведення 12.03.2026 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_12 , було виявлено та вилучено низку речей, щодо яких внесено вказане клопотання.
Постановою слідчого СВ Подільского УП ГУНП у м. Києві від 12.03.2026 визнано речовими доказами предмети, щодо яких внесено це клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У даному випадку виявлені та вилучені предмети ймовірно були об'єктом, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зокрема, й можуть зберігати на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Таким чином вилучені речі підпадають під ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України.
Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, та того, що вилучене майно являється речовими доказами, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено під час обшуку, проведеного 12.03.2026.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони знаряддям кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження. Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??
Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.
Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12025100070001203, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було виявлено та вилучено 12.03.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_12 , а саме: мобільний телефон iPhone 16 pro, imei НОМЕР_3 ; чорнові записи; печатка ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК»; ноутбук марки Apple сірого кольору.
Копію ухвали вручити слідчому - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1