Справа № 522/2171/26
Провадження №3/522/1575/26
24 березня 2026 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
26.01.2026 року, ОСОБА_1 о 00.05 годин в м.Одесі по вул.Італійська, біля буд.69, керуючи автомобілем «Kia» днз НОМЕР_1 , у порушення п.12.1 ПДР не стежив за дорожньою обстановкою, не розрахував безпечної швидкості, здійснив наїзд на ствоп. ДТП призвело до механічних пошкоджень, чим порушив п.2.3б ПДР.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
За вказаним фактом співробітниками поліції стосовно водія був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№584695 від 06.02.2026 за ст.124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, по місце та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи, стосовно якої складені матеріали, яка в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено належним чином. Згідно письмової заяви правопорушника, свою вину визнає в повному обсязі та просить провести судове засідання без його участі.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа, будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилася, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки та склад вказаного правопорушення.
Згідно п.12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п.2.3б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
Відповідно до ст.124 КУпАП, порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - тягне за собою накладання штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що в діях водія наявні ознаки та склад вказаного правопорушення.
Судом було досліджено протокол серії ЕПР1 №584695 від 06.02.2026, схему місця ДТП, де зафіксоване розташування транспортного засобу в момент події та характер отриманих пошкоджень, рапортом від 28.01.2026 року, письмовими поясненнями власника автомобіля - ОСОБА_2 , які підтверджують вину ОСОБА_1 у порушенні п.п.16.6 ПДР.
Таким чином суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.124 КпАП за кваліфікуючими ознаками:порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
З урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вважаю за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, з ОСОБА_3 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст.124, 283-285 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок на користь держави.
Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Вадим КОВАЛЕНКО