печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14935/26-к
19 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025102060000174 від 18.11.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
16.03.2026 року у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025102060000174 від 18.11.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи подане клопотання, слідчий вказує, що службові особи АТ «Ощадбанк», діючи всупереч інтересам служби, використовуючи службове становище, прийняли завідомо збиткове рішення для АТ «Ощадбанк», чим завдали збитків вказаній державній установі у великих розмірах, що призвело до тяжких наслідків.
Так, ОСОБА_6 , відповідно до наказу Голови правління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») від 26.08.2021 №1272-к, призначений на посаду члена правління, відповідального за фінанси АТ «Ощадбанк» з 01.09.2021. (в подальшому згідно наказу Голови правління АТ «Ощадбанк» від 24.02.2022 № 308-к посаду члена правління, відповідального за фінанси змінено на заступника голови правління, відповідальний за фінанси).
Відповідно до посадової інструкції заступника голови правління, відповідального за фінанси затвердженої рішенням Наглядової ради АТ «Ощадбанк» 21.10.2022 за № 60, ОСОБА_6 , несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов?язків (п. 4.1.1), невиконання умов щодо збереження матеріальних та грошових цінностей, їх розкрадання, знищення або пошкодження (п. 4.1.5), а також за збитки, завдані Банку своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом (п. 4.1.13).
Положеннями посадової інструкції передбачено, що Заступник голови правління, відповідальний за фінанси:
- відповідає за управління фінансовими ресурсами, фінансове планування і фінансову звітність, включаючи процеси бізнес-планування, бюджетування витрат, формування та своєчасне подання фінансової, статистичної, податкової та управлінської звітності, та забезпечує їх контроль (п. 2.1.4);
- забезпечує своєчасний адекватний/ коректний аналіз бюджетів, фінансових тенденцій, прогнозів та оцінку їх впливу на фінансові показники Банку (п. 2.1.10);
- відповідно до наданих повноважень та покладеної на нього відповідальності забезпечує адміністрування процесу закупівель АТ «Ощадбанк» товарів, робіт і послуг на засадах добросовісної конкуренції, відкритості, прозорості, економії, ефективності та недискримінації їх постачальників (п. 2.1.14);
- координує діяльність та забезпечує вирішення питань роботи підрозділів Банку, зокрема фінансово-економічного департаменту та управління супроводження здійснення закупівель (п. 2.1.17).
Відповідно до п. 3.4 положення про тендерний комітет АТ «Ощадбанк», затвердженого рішенням правління АТ «Ощадбанк» 21.11.2023 протокол № 142, питання 990, поточними завданнями Комітету є, забезпечення здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у відповідності до політики АТ «Ощадбанк».
Комітет очолює - голова Комітету, а саме особа, яка обіймає посаду не нижче заступника голови правління або члена правління (п. 4.8 Положення).
Згідно п. 6.2. Положення голова Комітету організовує роботу Комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет функцій та прийняті рішення.
Крім того, п. 7.1 Положення передбачено персональну відповідальність Голови та інші членів Комітету за прийняті ними рішення відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк», за правильність та об'єктивність прийнятих рішень, збереження конфіденційної інформації.
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника голови правління, відповідальний за фінанси АТ «Ощадбанк», обіймає посаду в державній фінансовій установі, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».
Відповідно до політики закупівель товарів, робіт і послуг АТ «Ощадбанк", затвердженої рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 16.12.2022 (протокол № 75 зі змінами від 21.12.2023 протокол № 24, від 25.07.2024 протокол № 22), метою даної політики є забезпечення ефективного та прозорого процесу здійснення закупівель, створення конкурентного середовища при здійсненні закупівель АТ «Ощадбанк» товарів, робіт і послуг, в тому числі послуг, що передаються на аутсорсинг, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно п. 3.3 Політики закупівлі АТ «Ощадбанк» базуються на принципах:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія та ефективність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктом 4.11. Політики передбачено, що комітет не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Також, відповідно до п. 5.2 політики працівники АТ «Ощадбанк» несуть персональну відповідальність за порушення норм даної політики, а також пов'язаних з нею документів, визначених у розділі 9 даної політики.
Згідно пп. 3 п. 5.3.2 порядку проведення процедур закупівель АТ «Ощадбанк», затвердженого рішенням правління АТ «Ощадбанк» від 21.11.2023, протокол № 142, питання 990 (зі змінами рішенням тендерного комітету АТ «Ощадбанк» від 04.06.2024, протокол № 3, питання 11) Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація може містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Голова тендерної комісії обґрунтовує необхідність такого посилання під час затвердження тендерної документації.
Пунктом 5.3.3 порядку передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до службової записки директора департаменту інфраструктури ОСОБА_8 , адресованої заступнику голови правління, відповідальному за фінанси - голові Тендерного комітету АТ «Ощадбанк» ОСОБА_6 , на виконання п. 1 рішення правління від 06.08.2024 року (протокол № 65, питання 1582) для придбання систем безперебійного живлення, а саме: акумуляторних батарей, що укомплектовані інверторами, з метою реалізації проєкту безперервного живлення чергових відділень мережі Power Banking, до Річного плану закупівель на 2024 рік включено закупівлю Акумуляторних батарей в комплекті з інверторами (код ДК 021:2015-31440000-2) з очікуваною вартістю 140 918 227,29 гривень.
В подальшому, виконуючим обов'язки директора департаменту інфраструктури ОСОБА_9 , направлено заступнику голови правління, відповідальному за фінанси - голові тендерного комітету АТ «Ощадбанк» ОСОБА_6 , службову записку №128727/72/2.4-01-2024 від 12.08.2024 щодо ініціювання процедури на вищевказану закупівлю.
Згідно записки, очікувана вартість закупівлі розрахована шляхом проведеного аналізу ринку на підставі отриманої комерційної пропозиції від ФІЛІЇ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШН» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», яким запропонувала батарею «Enterprise 14.4 кВт*год та інвертор DEYE SUN 6600 Вт», обсяг закупівлі 336 одиниць.
21.08.2024 АТ «Ощадбанк» на офіційному веб-сайті «Prozorro», за ідентифікатором UA-2024-08-21-010384-a, опубліковано закупівлю акумуляторних батарей (акумуляторні батареї в комплекті з інверторами) код ДК 021:2015:31440000-2, очікувана вартість закупівлі з ПДВ становить 140 918 227 гривень 27 копійок.
Так, ОСОБА_6 , будучи головою тендерного комітету, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, підписав рішення тендерного комітету АТ «Ощадбанк» № 41 від 21.08.2024, чим затвердив тендерну документацію на закупівлю акумуляторних батарей (акумуляторні батареї в комплекті з інверторами) код ДК 021:2015-31440000-2.
Додатком № 2 до документації визначено не лише загальні технічні характеристики та вимоги до товару, але й вказано конкретну модель товару - «акумуляторна батарея Revention Powercube Enterprise 14.4 кВт*год (країна виробник/країна походження акумуляторної батареї - Україна) та інвертор DEYE SUN-6 K, 6600 Вт» у кількості 336 шт.
Тобто, тендерна документація не передбачала можливості постачання еквіваленту. Водночас будь-яке належне обґрунтування головою Тендерного комітету АТ «Ощадбанк» необхідності визначення саме таких моделей та виключення можливості пропонування еквіваленту відсутнє.
Вказане свідчить про обмеження конкуренції та створення дискримінаційних умов для учасників процедури закупівлі, а також про недотримання принципу максимальної економії та ефективності використання коштів.
Так, 04.09.2024 о 14 год. 48 хв. відбувся старт аукціону за участі ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426) з пропозицією 115 002 720 гривень 00 копійок, та ФІЛІЯ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШНС» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43312706) з остаточною пропозицією - 140 868 000 гривень 00 копійок.
04.09.2024 о 15 год. 11 хв. переможцем визнано ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426) з найнижчою ціновою пропозицією у розмірі 115 002 720 гривень 00 копійок.
10.09.2024 о 17 год. 51 хв., пропозицію ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426) у сумі 115 002 720 гривень 00 копійок відхилено на підставі повідомлення про відхилення пропозиції № 54-08/301 від 10.09.2024, за підписом голови тендерного комітету ОСОБА_6 .
Згідно змісту оголошення повідомлення про відхилення пропозиції № 54-08/301 від 10.09.2024 встановлено, що пропозицію ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426) відхилено на підставі пп. 1, 12, 15 п. 5 Розліду V тендерної документації, а також вказано, що учасником запропонований товар з іншими технічними характеристиками, зокрема вказано, що ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426) запропонований товар, а саме: акумуляторна батарея «Felicity ESS LUX-Y- 48300 LG01, LiFeP04 51», номінальна напруга - 51,2 V, країна виробник - Китай, можливість масштабування (кількість паралельно встановлених систем) до 15 систем, розміри та зручність встановлення: габарити 480 *1100*300 мм., натомість, технічним завданням на закупівлю (Додаток №2 до тендерної документації вимагалася акумуляторна батарея «Revention Powercube Enterprise 14.4 кВт*год.», номінальна напруга:48V, країна виробник: Україна, можливість масштабування (кількість паралельно встановлених систем) до 4 систем. Розміри та зручність встановлення: габарити 750 *800*200 мм.
Так, ОСОБА_6 10.09.2024, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки, підписав повідомлення за №54-08/301 про відхилення більш економічно доцільнішої пропозиції ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426), чим унеможливив подальше укладання договору для АТ «Ощадбанк» з вказаним підприємством.
В подальшому, 12.09.2024 ОСОБА_6 , продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки, здійснив підписання повідомлення про акцепт тендерної пропозиції № 54-08-302, яка адресована іншому учаснику аукціону, а саме та ФІЛІЯ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШНС» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43312706) з ціновою пропозицією у 140 868 000 гривень 00 копійок, яке о 17 год. 36 хв., оприлюднено на інформаційному ресурсі «Prozorro» в закупівлі за ідентифікатором UA-2024-08-21-010384-a.
Так, в результаті переможцем аукціону за ідентифікатором UA-2024-08-21-010384-a визнано ФІЛІЯ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШНС» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43312706) з пропозицією у 140 868 000 гривень 00 копійок, з яким АТ «Ощадбанк» 17.09.2024 укладено договір 17/09/2024, на виконання якого, в період 17.09.2024 по 07.02.2025, на банківські рахунки ФІЛІЯ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШНС» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43312706) від АТ «Ощадбанк» здійснено перерахунок коштів.
Таким чином, прийняття пропозиції ФІЛІЇ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШНС» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43312706), відмовляючи пропозицію ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426), завдало шкоди інтересам АТ «Ощадбанк» в розмірі 25 197 278 гривень 40 копійок, що у більш ніж двісті п'ятдесят перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п.4 примітки ст. 364 КК України є тяжим наслідком.
Так, ОСОБА_6 , будучи заступником голови правління, відповідальним за фінанси АТ «Ощадбанк» та головою Тендерного комітету АТ «Ощадбанк», в порушення вимог п. 2.1.14 посадової інструкції, затвердженої рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» № 60 від 21.10.2022, п. 3.3, п. 4.11 політики закупівель товарів, робіт і послуг АТ «Ощадбанк», затвердженої рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 16.12.2022 (протокол № 75 зі змінами від 21.12.2023 протокол № 24, від 25.07.2024 протокол № 22), пп. 3 п. 5.3.2, п. 5.3.3 порядку проведення процедур закупівель АТ «Ощадбанк», затвердженого рішенням правління АТ «Ощадбанк» від 21.11.2023, протокол № 142, питання 990 (зі змінами рішенням тендерного комітету АТ «Ощадбанк» від 04.06.2024, протокол № 3, питання 11, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, затвердив тендерну документацію, яка містила посилання на конкретні моделі товару без належного обґрунтування необхідності такого посилання та без передбачення можливості постачання еквіваленту, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.367 КК України.
09.03.2026 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Слідчий вважає наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та, з метою їх запобігання, наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисники судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання, мотивуючи необґрунтованістю підозри та відсутністю ризиків у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102060000174 від 18.11.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених, ч. 2 ст. 364 ,ч. 2 ст. 367 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Печерською окружною прокуратурою міста Києва.
09.03.2026 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
З частини 2 статті 8 та частини 5 статті 9 КПК України слідує, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, жодна особа не може бути позбавлена свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом та судовим органом, створеним відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Пріоритет положень Конституції над законами та підзаконними актами є очевидним та не підлягає доведенню. Окрім іншого, це підтверджено у рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» та інших справах.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи, що, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, суд, аналізуючи доводи сторони обвинувачення, дійшов висновку, що підозра можливого вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою. Проте, наявні у матеріалах клопотання та дослідженні у судовому засіданні докази не доводять, що існує обґрунтованість підозри такого рівня, який є необхідним для обмеження прав і свобод особи шляхом застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Долучені до клопотання докази не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки вони є узагальненими, не підтвердженими, а тому, на думку слідчого судді, даний запобіжний захід є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.
Окрім цього, при дослідженні матеріалів клопотання, слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення, при зверненні до суду, сформовано три томи матеріалів клопотання, проте по суті в другому томі фактично міститься один доказ даного кримінального провадження, а саме посадова інструкція заступника голови правління відповідального за фінанси, що затверджена рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 21.10.2022 № 60, інша частина матеріалів у вказаному томі доказової бази не містить.
Сторона обвинувачення вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, проте вказаний ризик жодним чином не обґрунтовано та спростовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні неумисного кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів. В обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість, можливого у майбутньому покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке ще має бути доведено у суді. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Тяжкість ймовірного покарання, на яку посилається прокурор, сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні у справі «W. Проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року із посиланням на Рішення у справі «Томазі проти Франції» від 27 серпня 1992 року підкреслив, що «небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватись лише в залежності від суворості можливого покарання, вона має визначатись з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може слугувати виправданням тримання під вартою».
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними, а чинна судова практика вказує на докази, за допомогою яких ці обставини мають доводитися. Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу про те, що підозрюваний намагатиметься переховуватися від суду чи вчиняти інші дії, спрямовані на протидію судового розгляду, недостатньо, а сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, сторона обвинувачення вказує на наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який мотивований тим, що органом досудового розслідування ініційоване дослідження закупленого АТ «Ощадбанк» за вище зазначених обставин обладнання. На думку прокурора, ОСОБА_6 , як заступник голови правління відповідального за фінанси АТ «Ощадбанк», має доступ до цього обладнання, і тому він може вчинити дії спрямовані на його знищення, переховування чи спотворення.
Так, матеріали клопотання містять відомості про те, що АТ «Ощабанк» у 2024 році закупило у ФІЛІЯ «ЕТГ СЕРВІС СОЛЮШНС» ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», 336 комплектів обладнання для резервного безперебійного живлення відділень банку по усій території України, яке на даний час поставлено і забезпечує стабільну роботу 336 відділень державного банку.
Натомість, матеріали клопотання не містять відомостей про те, що ОСОБА_6 має намір вирушити Україною для знищення відомого обладнання, яке встановлено в охоронюваних приміщеннях.
Існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор у клопотанні обґрунтовує гіпотетичною можливістю допиту свідків у майбутньому, проте відсутні докази того, що під час досудового розслідування вже є особи, які допитані як свідки у кримінальному провадженні.
Ні з тексту клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, ні з додатків до клопотання не вбачається, що у цьому кримінальному провадженні взагалі є свідки.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає доводи сторони захисту щодо того, що прокурор не просить покласти на підозрюваного ОСОБА_6 додатковий обов'язок утримуватись від спілкування з визначеними особами, що, як наслідок, вказує на те, що свідки у цьому кримінальному провадженні не допитувались.
Варто зазначити, що про реальну наявність даного ризику у конкретному кримінальному провадженні можуть свідчити документи, підтверджуючі, що підозрюваний раніше вчиняв подібні дії, протоколи допитів, які вказували б на протиправні дії підозрюваного, що виражались у впливі на відповідних осіб, або у спробах підозрюваного будь-яким чином впливати на даних осіб, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку або інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності за здійснення відповідного тиску на учасників кримінального провадження в минулому.
Таким чином, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, прокурором не доведений у судовому засіданні.
Прокурор у клопотання вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, проте доказів про існування наміру, чи підготовки ОСОБА_6 вчиняти якісь кримінальні правопорушення стороною обвинувачення не надано.
Наряду з вказаним, даний ризик спростовується доводами сторони захисту, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, який вчинено з необережності. ОСОБА_6 раніше не судимий, він вперше притягується до кримінальної відповідальності. За місцем роботи характеризується позитивно.
Підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але в жодному випадку не припущення слідчого.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, одружений, має на своєму утриманні дітей, дружину та пристарілих батьків зі статусом інвалідності.
Відтак, вказані дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я і те, що він має постійне місце проживання свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в свою чергу спростовує доводи слідчого та прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки були спростовані стороною захисту.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025102060000174 від 18.11.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025102060000174 від 18.11.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з міста Києва та Київської області;
- здати на зберігання документи, що надають право на виїзд за межі України.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 09.05.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 42025102060000174 від 18.11.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1