Дата документу 24.03.2026
Справа № 501/4020/25
2/501/185/26
24 березня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
до
відповідача ОСОБА_1
третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
предмет та підстави позову: про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,
учасники справи не з'явились
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та про стягнення аліментів на їх утримання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свідоцтва про народження внесені у відповідності ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.
Цей факт підтверджується інформаціями Чорноморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.09.2025 №1461/24.16-18, № 1462/24.16-18.
05.09.2025 представниками служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, сектору ювенальної превенції відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, КУ «Центр соціальних служб» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, КНП «Чорноморський міський центр первинної медико- санітарної допомоги» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області проведено комісійне обстеження умов проживання та виховання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Малолітній ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 проживають в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 . Також за вказаною адресою проживає рідна сестра матері ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Умови проживання та виховання дітей незадовільні. Житло потребує ремонту. У приміщенні відчутній неприємний запах, брудно, відсутнє місце для сну, місце для занять та відпочинку, немає продуктів харчування, малолітній ОСОБА_3 , виглядав занедбаним, недоглянутим.
Малолітня ОСОБА_2 , зі слів матері, тривалий час не мешкає разом з нею, а проживає в сім'ї бабусі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 стверджує, що за станом здоров'я не може виконувати батьківські обов'язки в повному обсязі, так як після тривалої хвороби вона потребує сторонньої допомоги, але жінка не надала медичних документів, що підтверджують її тяжкий стан здоров'я.
Під час відвідування у ОСОБА_1 були присутні зовнішні ознаки зловживання алкогольними напоями, а також неприємний запах після вживання алкоголю напередодні. Комісійно складено акт проведення оцінки рівня безпеки малолітнього ОСОБА_3 .
Цей факт підтверджується Актом проведення оцінки рівня безпеки від 05.09.2025.
Розпорядженням Чорноморського міського голови від 05.09.2025 № 278 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » малолітній ОСОБА_3 був відібраний у матері ОСОБА_1 та тимчасово влаштований до КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Цей факт підтверджується копією розпорядження виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 05.09.2025 № 278 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »
Відповідно до п.14, 21, 22, 24, 31 Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, на підставі наказу начальника служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 09.09.2025 № 33, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було поставлено на первинний облік дитини, яка залишилася без батьківського піклування.
У відповідності до наказу служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 10.09.2025 № 34 малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була тимчасово влаштована в сім'ю бабусі ОСОБА_6
10.09.2025 до служби у справах дітей з заявою звернулася ОСОБА_6 , в якій повідомила, що її донька ОСОБА_1 не займається вихованням та утриманням дітей, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя.
Наведені факти свідчать про свідоме нехтування батьківськими обов'язками ОСОБА_1 щодо виховання та утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач просить прийняти рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до їх повноліття, на користь закладу або осіб, де будуть виховуватись діти.
Передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчому комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області як органу опіки та піклування для вирішення питання про форму його подальшого влаштування.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача надала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила проводити судове засідання без її участі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явиася, про слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила.
Представник третьої особи надала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила проводити судове засідання без її участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з'явилася без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свідоцтва про народження внесені у відповідності ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.
Цей факт підтверджується інформаціями Чорноморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.09.2025 №1461/24.16-18, № 1462/24.16-18.
05.09.2025 представниками служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, сектору ювенальної превенції відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, КУ «Центр соціальних служб» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, КНП «Чорноморський міський центр первинної медико- санітарної допомоги» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області проведено комісійне обстеження умов проживання та виховання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Малолітній ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1 проживають в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 . Також за вказаною адресою проживає рідна сестра матері ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Умови проживання та виховання дітей незадовільні. Житло потребує ремонту. У приміщенні відчутній неприємний запах, брудно, відсутнє місце для сну, місце для занять та відпочинку, немає продуктів харчування, малолітній ОСОБА_3 , виглядав занедбаним, недоглянутим.
Малолітня ОСОБА_2 , зі слів матері, тривалий час не мешкає разом з нею, а проживає в сім'ї бабусі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 стверджує, що за станом здоров'я не може виконувати батьківські обов'язки в повному обсязі, так як після тривалої хвороби вона потребує сторонньої допомоги, але жінка не надала медичних документів, що підтверджують її тяжкий стан здоров'я.
Під час відвідування у ОСОБА_1 були присутні зовнішні ознаки зловживання алкогольними напоями, а також неприємний запах після вживання алкоголю напередодні. Комісійно було складено акт проведення оцінки рівня безпеки малолітнього ОСОБА_3 .
Цей факт підтверджується Актом проведення оцінки рівня безпеки від 05.09.2025.
Розпорядженням Чорноморського міського голови від 05.09.2025 № 278 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » малолітній ОСОБА_3 був відібраний у матері ОСОБА_1 та тимчасово влаштований до КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Цей факт підтверджується копією розпорядження виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 05.09.2025 № 278 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »
Відповідно до п.14, 21, 22, 24, 31 Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, на підставі наказу начальника служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 09.09.2025 № 33, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було поставлено на первинний облік дитини, які залишилися без батьківського піклування.
У відповідності до наказу служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 10.09.2025 № 34 малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була тимчасово влаштована в сім'ю бабусі ОСОБА_6 ..
10.09.2025 до служби у справах дітей з заявою звернулася ОСОБА_6 , в якій повідомила, що її донька ОСОБА_1 не займається вихованням та утриманням дітей, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя.
Наведені факти свідчать про свідоме нехтування батьківськими обов'язками ОСОБА_1 щодо виховання та утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного позивач просить прийняти рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів прибутків, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до їх повноліття на користь закладу або осіб, де будуть виховуватись діти.
Передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчому комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області як органу опіки та піклування для вирішення питання про форму його подальшого влаштування.
V. Оцінка Суду.
Щодо позбавлення батьківських прав.
В даній ситуації Суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім'ї, яке здійснюється на засадах, визначених у СК України: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п'ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.
Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).
Для Суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.
З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції).
Досліджуючи правомірність втручання в право відповідачів на сімейне життя, Суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:
Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).
Зокрема, відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей (пункт 2 частини першої).
Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідачів має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.
Так само, Суд знаходить, що втручання у право відповідачів спрямоване на захист «прав і свобод» її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Тобто, в даному випадку при втручанні у право відповідачів вимоги статті 29 Декларації щодо законності та мети втручання дотримані.
Судом за обставинами справи встановлено, що відповідачі життям дітей не цікавляться, участі у вихованні не приймають, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, зокрема: не забезпечуть необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей, як складову виховання; не спілкуються з дітьми, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створюють умов для отримання дітьми належного виховання, що свідчить про ухилення ними від виконання своїх батьківських обов'язків. Вказані обставини, виходячи із положень статей 164-167 СК України, є підставою для позбавлення батьківських прав.
Проте, в цій ситуації Суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дітей, і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідачів щодо зміни свого відношення до виховання дітей без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).
Отже, згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (наприклад див. пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України».
Повертаючись до обставин даної справи та оцінюючи проблему забезпечення як найкращих інтересів дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов'язків і відновити або зміцнити здатність сім'ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не можуть служити виправданням для розлучення дітей зі своїми батьками.
В ситуації, що розглядається розлучення відповідача з дітьми відбулося за ініціативи відповідача, яка жодним чином не продемонструвала Суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми. За таких обставин, без бажання відповідача, держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні нею своїх батьківських обов'язків.
Також, важливим для Суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідача, відносини, які склались між ним і дітьми не зміняться, тому що вони разом не проживають.
Так само, позбавлення батьківських прав змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про дітей, що як наслідок буде сприяти захисту інших прав дітей.
Отже, Суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію прав дитини.
Крім того, Суд звертає увагу, що взаємовідносини між дітьми та батьками склались таким чином, що діти на даний час взагалі проживають окремо від батьків, а тому в даній ситуації Судом будуть враховані «інтереси дитини» в широкому розумінні на поняття сім'ї (включаючи біологічних батьків) (стаття 5 Конвенції про права дитини).
Суд повторює, що важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дітей у батьків, оскільки вони з ними не проживають, так само даний захід не виключає можливість побачення батьків зі своїми дітьми.
Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між дітьми та батьками.
Окремо Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідачі мають право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (стаття 169).
В даних правовідносинах Судом були створені передумови для дотримання процедури вирішення питання про втручання в право відповідачів в їх сімейне життя та при визначенні «якнайкращих інтересів дитини».
Зокрема, враховуючи складність питання, що розглядається було призначено підготовче судове засідання, в яке були викликані всі сторони, була забезпечена участь в розгляді справи органів служби у справах дітей, які мали можливість перевірити умови проживання дитини, питання вирішувалось з наданням можливості відповідачам, як висловити свою думку, так змінити своє відношення до виховання дітей.
Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, Суд розцінює як ухилення від виховання дітей відповідачами, свідомого нехтування ним своїми обов'язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.
Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідачів може бути позбавлено батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дітей», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даних осіб.
Б. Щодо стягнення аліментів.
Згідно із частиною другою статті 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Статтею 180 СК передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У зв'язку із чим, відповідно до статті 182 СК, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище відповідачів, Суд знаходить підстави для стягнення аліментів на утримання дітей, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом, тобто з 12.09.2025.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України,
Позов виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 (третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття, на користь закладу або осіб, де будуть виховуватись діти з дня подачі позову до суду з 12.09.2025 та до досягнення дітьми повноліття.
Передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчому комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області як органу опіки та піклування для вирішення питання про форму його подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 3 028,00 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним - процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко