26.02.2026 Справа № 756/188/26
Унікальний № 756/188/26
Провадження № 3/756/582/26
Іменем України
26 лютого 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549225, водій ОСОБА_1 07 грудня 2025 року о 10 годині 00 хвилин у м. Києві по вул. Левка Лук'яненка, 21 керувала транспортним засобом марки «Citroen», д.н.з. НОМЕР_1 , перебувала під дією лікарських препаратів, що знижують реакцію, огляд на стан сп'яніння пройшла у лікаря нарколога у закладі Соціотерапії. Стан сп'яніння підтверджується висновком КНП (КМКЛ 10) висновок 6210 від 07.12.2025, чим порушила п.2.9.а. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 та її захисник у судовому засіданні просили закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в її діях складу правопорушення. Пояснили, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Психіатрія» з 28.11.2025 по 12.12.2025, що підтверджується довідкою 901/2872 від 12.12.2025. Перебуваючи на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 прописали лікарські препарати, однак ніхто не повідомив її про те, що дані лікарські препарати знижують реакцію, більше того її не було повідомлено про заборону керування транспортними засобами. Лікарські препарати надавала медична сестра у стаканчику або робила ін'єкції, доступу до інструкцій ОСОБА_1 не мала. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що бажає вступити до лав ЗСУ на посаду діловода у військовій частині та що виконання посадових обов'язків вимагає керування автомобілем для оперативного пересування між військовими об'єктами.
Свідок ОСОБА_2 допитаний у судовому засіданні, пояснив, що працює лікарем у КНП «Психіатрія», що він був лікуючим лікарем ОСОБА_1 . ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 28.11.2025 до 18.12.2025, їй були прописане медикаментозне лікування. ОСОБА_1 не повідомляли про заборону керування транспортними засобами, бо в інструкціях ліків було зазначено лише утриматись від керування транспортними засобами, але заборони не було. Діазепам пацієнтка приймала у вечері 06 грудня 2025 року, зранку 07 грудня 2025 року жодних ліків не приймала. Кількість бензодіазепінів у сечі ОСОБА_1 виявлені в результаті до освідування є залишковою і свідчить про розпад діазепаму та вивід його з організму.
За таких обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.9а ПДР, а саме за те, що водій 07 грудня 2026 року о 10 годині 00 хвилин керувала автомобілем під дією лікарських препаратів, що знижують реакцію. Стан сп'яніння підтверджується висновком КНП (КМКЛ 10) висновок 6210 від 07.12.2025.
Відповідальність за ч. 1 за ст. 130 КУпАП передбачається за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у формі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (водії транспортних засобів , інші особи, які керували транспортними засобами - ч.ч. 1-4 ст. 130 КУпАП)
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Так, у ОСОБА_1 був відсутній умисел на скоєння правопорушення - керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відсутність умислу підтверджується поясненнями самої ОСОБА_1 та допитом свідка ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_1 надала суду письмову згоду командира віськової частини від 23.02.2026 про те, що військова частина готова прийняти її на роботу на посаду діловода після проходження ВЛК.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності.
Так, показання свідка ОСОБА_2 узгоджуються з довідкою № 901/2872 від 12.12.2025 про те, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Психіатрія». А пояснення ОСОБА_1 та її захисника у свою чергу узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 .
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, беручи до уваги презумпцію невинуватості, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки винність останньої у судовому засіданні не доведена належними та допустимими доказами.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 256, 266 КУпАП, суд,
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя - І.В. Белоконна