Справа № 496/4650/24
Провадження № 2/496/555/26
24 лютого 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сурженко В.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Свірєпової А.В., відеоконференція,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 1500478,91 грн., моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн., відшкодувати судові витрати 55140, грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 24.02.2024 року об 11:50 год. в Одеській області, Одеському району, на 464 км а/д Київ-Одеса, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Lexus NX 200Т, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, власником якого є позивач, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, було спричинено матеріальну шкоду.Постановою суду від 25 березня 2024 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.Згідно висновку експерта №7707 експертного, транспортно-товарознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Mercedes-Benz S 450, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 24.02.2024 року від 06 квітня 2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz S 450, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 24.02.2024 року, становить 1 500 478 (один мільйон шістсот шістдесят тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 91 коп. з врахуванням виплати страхового відшкодування у розмірі 160000,00 грн. Також внаслідок дтп позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає у спричиненні останній сильних душевних страждань внаслідок ухилення відповідача від відповідальності, яку позивач оцінює в 200000,00 грн.
Ухвалою Біляївський районний суд Одеської області від 02 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні на позові наполягав та просив його задовольнити, також посилався на викладенні обґрунтування у письмову запереченні.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на викладені обставини письмовому поясненні, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої пояснення мотивував наступним, вважає, що розмір матеріальної шкоди визначений у висновку експерта N7707 від 06.04.2024 року є суттєво завищеним та необґрунтованим та не підтверджений фактичними витратами на ремонт автомобіля, оскільки експертний розрахунок відображає лише можливі, а не реально понесені витрати.На думку відповідача, відшкодуванню підлягають лише реально понесені витрати.Крім того, відповідач вказує, що вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння моральних страждань та їх розміру.Також відповідач вказує, що вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння моральних страждань та їх розміру.Відповідач вказує на свій складний стан здоров'я та скрутне матеріальне становище, що має бути враховано судом при вирішенні спору.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено у судовому засіданні, 24.02.2024 року об 11:50 год. в Одеській області, Одеському району, на 464 км а/д Київ-Одеса, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Lexus NX 200Т, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, власником якого є позивач, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, було спричинено матеріальну шкоду.
25.03.2024 року постановою Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вказане рішення набрало законної сили (а.с.11-12).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що: відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ТСЦ 5141, власником транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль Мercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Згідно копії полісу №216488258 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту від 27.08.2024 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортногоLexus NX 200Т, номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП був застрахований у Страховій компанії «УСГ» (а.с. 14).
У зв'язку з чим, страховою компанією ПАТ «СК «УСГ» власниці транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було сплачено страхову суму в розмірі 160 000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну, що підтверджується довідкою Приватбанку від 01.07.2024 року (а.с. 13).
Згідно висновку експерта №7707 експертного, транспортно-товарознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Mercedes-Benz S 450, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 24.02.2024 року від 06 квітня 2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz S 450, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 24.02.2024 року, становить 1 660 478 (один мільйон шістсот шістдесят тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 91 коп. (а.с.16-29).
Як вбачається з копії акту наданих послуг №АНП 26/10/2024 по ремонту автомобіля від 26.10.2024 року загальна вартість робіт по відновленню автомобіля Mercedes-Benz S 450, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 1555062,46 грн.
Згідно копії рахунку фактури №INV-4 від 26.10.2024 року загальна вартість до сплати підлягає 1555062,46 грн. за роботи по відновленню автомобіля Mercedes-Benz S 450, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
До цих правовідносин підлягають застосуванню правові норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV (в редакції, чинній на час вчинення ДТП).
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вимогами частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України закріплено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент події) встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що позивач, внаслідок ДТП, вчиненого з вини відповідача, зазнала майнової шкоди у зв'язку з пошкодження транспортного засобу. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_2 , становить 1660 478,91 грн., що підтверджується копією висновку експерта по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ № 7707 від 06.04.2024 року та з врахуванням сплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 160000,00 грн.
Відповідно до ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідач та його представник не надали жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов'язань відшкодування шкоди. Заперечення позову відповідачем, що не доведено розмір матеріальної шкоди визначений у висновку експерта N7707 від 06.04.2024 року та не підтверджений фактичними витратами на ремонт автомобіля.Крім того, відповідач вказує, що вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними та завищеними, спростовується матеріалами справи та не доведена у судовому засіданні.
На підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2019 року в справі №127/13957/16-ц (провадження №61-26417св18) викладена правова позиція, що «за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Таким чином відповідачем повинна бути відшкодована різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 1500478,91 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 200000,00 грн., виходячи з того, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 позивачу було завдано і моральну шкоду, оскільки було порушено нормальний спосіб життя, через що якість життя значно погіршилась, вона була змушена докладати додаткові зусилля для виконання дій, які ще недавно були повсякденними і звичайними. Також, вона докладала додаткові зусилля для захисту своїх прав.
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачу, яка зазнала душевні страждання, протиправними діями відповідача, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, було завдано моральну шкоду, яка перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із цими діями відповідача.
За таких обставин, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, а також з урахуванням доводів представника відповідача з цього приводу, позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди потрібно задовольнити в розмірі 5000,00 грн.
Також на підставі вимог ст.ст. 141, 142 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання позивної заяви у розмірі 15140,00 грн. згідно квитанції АТ КБ «Приват Банк» №0.0.3739250221.1 від 02.07.2024 року.
Керуючись ст.ст. 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 200, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 :
- матеріальну шкоду у розмірі 1500478,91 грн.,
- моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.,
- понесені судові витрати у розмірі 15140,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Горяєв
З урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість - 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час - 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, який було складено 26.03.2026