Справа № 712/3930/26
Провадження № 1-кс/712/1683/26
24 березня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310000062 від 07.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310000062 від 07.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, в ході моніторингу працівниками відділу протидії кіберзлочинам в Черкаській області, на ресурсі «Національний центр пошуку зниклих та експлуатованих дітей», безпосередньо в згенерованих звітах під номером: 224737241 виявлено факт щодо умисного доступу та зберігання дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, невстановленою особою, за геолокацією на території м. Черкаси.
По даному факту Черкаський районним управлінням поліції, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310000062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
На виконання доручення слідчого працівниками відділу протидії кіберзлочинам в Черкаській області виявлено та завантажено файли, що мають ознаки порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії. В ході огляду зафіксовано інформацію з ознаками дитячої порнографії та перекопійовано на диск DVD-R.
Відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України, у файлах на вищевказаному диску DVD-R містяться ознаки продукції порнографічного характеру та інформація на диску належить до дитячої порнографії.
В ході досудового розслідування встановлено, що ІР-адреса: НОМЕР_1 належить провайдеру Товариство з обмеженою відповідальністю «Маклаут-Інвест», яке фактично знаходиться за адресою: Черкаська області, місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 37, 18000.
Відповідно до зафіксованої інформації під час проведення слідчої дії - огляду Інтернет-сайту зафіксовано, що 18.11.2025 о 20:21:07 год. користувач мережі Інтернет з ІР-адресою « НОМЕР_1 » здійснював завантаження файлів, що можуть містити ознаки дитячої порнографії.
Так, 03.02.2026 під час проведення тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут-Інвест», отримано інформацію про те, що 18.11.2025 о 20:21:07 год. ІР-адреса «109.227.117.197» надана у користування абоненту ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що особою, яка заключила договір публічної оферти на доступ до мережі Інтернет з Товариством з обмеженою відповідальністю «Маклаут-Інвест» є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.02.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено речі, власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон «ZTE Blade A75» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з флеш-накопичувачем microSD об'ємом 128 GB, котрий упаковано до сейф-пакету CRI1236641 та мобільний телефон «Tecno BC2» (IMEI 1: НОМЕР_4 ), котрий упаковано до сейф-пакету CRI1236635.
У ході огляду вищевказаного мобільного телефону «ZTE Blade A75» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) на ньому виявлено файли з назвами: «Galleryit_20251227_1766860425.png», «Galleryit_20251227_1766860480.png», «Galleryit_20251227_1766860544.png», які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/2157-МЗ від 25.02.2026 містять ознаки продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у період часу з 20 години 33 хвилин 27.12.2025 до 20 години 35 хвилин 27.12.2025, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на умисне одержання доступу, придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про медіа», ст. 21 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. ст. 2, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Законом України № 789-ХІІ від 27.02.1991, ст. 9 Конвенції про кіберзлочинність від 07.09.2005, ст. 20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, ст. ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, ратифікованого Законом України № 716-IV від 03.04.2003, розуміючи те, що обіг продукції порнографічного характеру, яка містить дитячу порнографію, в Україні заборонений, нехтуючи загальнолюдськими принципами моралі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відвідуючи невстановлений в ході досудового розслідування інтернет-сайт у всесвітній мережі Інтернет шляхом введення ключових слів одержав доступ та здійснив завантаження на належний йому мобільний телефон марки «ZTE Blade A75» (IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з флеш-накопичувачем microSD об'ємом 128 GB файли із назвами «Galleryit_20251227_1766860425.png», «Galleryit_20251227_1766860480.png», «Galleryit_20251227_1766860544.png», які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/2157-МЗ від 25.02.2026 містять ознаки продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, таким чином придбав їх та умисно зберігав на належному йому мобільному телефоні «ZTE Blade A75» з флеш-накопичувачем microSD об'ємом 128 GB, без мети збуту чи розповсюдження до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході проведення 23.02.2026 обшуку за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України - умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, умисне її придбання та умисне зберігання без мети збуту чи розповсюдження.
23.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, котрі наявні у матеріалах провадження, копії яких долучено до вказаного клопотання у якості додатків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зважаючи на характер та обставини злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , а також об'єкт посягання - в даному випадку самої уразливої категорії суспільства - дитини, що є найвищими соціальними цінностями, слідчий вказує на те, що жоден інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , а тому просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з відсутністю ризиків для застосування найсуворішого запобіжного заходу, вважала за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею установлено, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310000062 від 07.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, в ході моніторингу працівниками відділу протидії кіберзлочинам в Черкаській області, на ресурсі «Національний центр пошуку зниклих та експлуатованих дітей», безпосередньо в згенерованих звітах під номером: 224737241 виявлено факт щодо умисного доступу та зберігання дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, невстановленою особою, за геолокацією на території м. Черкаси.
23.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України - умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем умисне її придбання та умисне зберігання без мети збуту чи розповсюдження.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у судовому засіданні прокурор зазначала про наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, а тому тяжкість та невідворотність покарання прогнозовано зумовлюватиме вжиття заходів підозрюваним, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводить, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_4 міцних та сталих соціальних звязків за місцем проживання.
Також очевидним є ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2025 за аналогічною статтею КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки із забороною займатись будь-якою діяльністю та обіймати посади, пов'язані з роботою з особами до вісімнадцяти років строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, однак на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти аналогічні злочини.
Разом з тим, прокурором не доведено ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню шляхом зловживання процесуальними правами.
При обранні конкретного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує висловлену Європейським судом з питань захисту прав людини презумпцію про те, що за загальним правилом підозрюваний, за виключенням виняткових випадків, не має триматись під вартою.
Отже, таку презумпцію має спростувати в судовому засіданні прокурор, надаючи відповідні докази.
Оскільки наведені прокурором ризики, на думку слідчого судді, можуть бути мінімізовані менш обтяжливим запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, то в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Визначаючи вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, враховуючи особу підозрюваного, дані, які характеризують його поведінку під час досудового розслідування, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування, до 24 травня 2026 року включно, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної його поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя.
Крім того, на час дії цього запобіжного заходу на підозрюваного необхідно покласти конкретні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026250310000062 від 07.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 24 травня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
На час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматися від відвідування інтернет сайтів у всесвітній мережі Інтернет.
Під час дії військового стану в Україні дозволити підозрюваному після сигналу "Повітряна тривога" залишати місце проживання для перебування в укритті, а після сигналу " Відбій повітряної тривоги " повертатись протягом 20 хв. до місця свого проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та його захиснику після її проголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено та проголошено 26 березня 2026 року о 10-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1