Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2788/26
Номер провадження 1-кс/711/970/26
20 березня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42026252220000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2014 та 2019 років народження, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, інвалідом, депутатом, не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, -
Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42026252220000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на посаді вогнеметника вказаної військової частини, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановленої особи, у точно невстановлений період часу, але не раніше ніж о 14 годині 05 хвилин 12.03.2026, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у невстановленій кількості, але не менше ніж 10.863 г, яку незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі та перемістив в салон автомобіля ОСОБА_7 (особа із зміненими анкетними даними), розташованого на парковці «ФОП ОСОБА_8 » за адресою: АДРЕСА_2 , де після 14 години 05 хвилин 12.03.2026 незаконного збув за грошові кошти в сумі 25 000 грн., за наступних обставин.
Так, 12.03.2026, близько 13 години 20 хвилин, ОСОБА_7 (особа із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , прибув на власному автомобілі, до визначеного ОСОБА_5 місця, а саме до узбіччя дороги по вул. Симиренківській в м. Черкаси, поблизу території ЧМОСТ «САДІВНИК», де зустрівся з ОСОБА_5 , який його очікував у зазначеному місці. Після чого, ОСОБА_5 сів до салону автомобіля ОСОБА_7 , під керуванням останнього, та на вказаному автомобілі останні проїхали до визначеного ОСОБА_5 місця, а саме на відкриту ділянку місцевості, поблизу парковки «ФОП ОСОБА_8 », що за адресою: АДРЕСА_2 , де, близько 14 години 05 хвилин, ОСОБА_5 вийшов з салону автомобіля та направився в невідомому напрямку.
В подальшому, через декілька хвилин, того ж дня, ОСОБА_5 повернувся на зустріч до ОСОБА_7 , який за вказівкою ОСОБА_5 продовжував його очікувати в автомобілі на парковці в зазначеному місці, та сів на переднє пасажирське сидіння в салон зазначеного автомобіля, після чого, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, останній незаконно збув ОСОБА_7 один полімерний пакет з порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/124-26/3041-НЗПРАП від 13.03.2026, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого становить 10.863 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є великими розмірами, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 25 000 грн.
За вказаних обставин, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, у великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Також ОСОБА_5 , повторно, діючи з прямим умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановленої особи, у точно невстановлений період часу, але не раніше ніж о 15 годині 25 хвилин 18.03.2026, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у кількості 17.766 г, яку незаконно з метою подальшого збуту зберігав при собі та перемістив в салон автомобіля ОСОБА_7 (особа із зміненими анкетними даними), розташованого на відкритій ділянці місцевості, поблизу житлового будинку №48 по проспекту Перемоги в м. Черкаси, де, близько 15 години 30 хвилин 18.03.2026, незаконного збув за грошові кошти в сумі 50 000 грн., за наступних обставин.
Так, 18.03.2026, після 14 години 20 хвилин, ОСОБА_7 (особа із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , прибув на власному автомобілі до визначеного ОСОБА_5 місця, а саме до узбіччя дороги по вул. Симиренківській в м. Черкаси, поблизу території ЧМОСТ «САДІВНИК», де зустрівся з ОСОБА_5 , який його очікував у зазначеному місці. Після чого, ОСОБА_5 сів до салону автомобіля ОСОБА_7 , під керуванням останнього, та на вказаному автомобілі останні проїхали до визначеного ОСОБА_5 місця, а саме на відкриту ділянку місцевості, поблизу житлового багатоповерхового будинку №48 по проспекту Перемоги в м. Черкаси, де, близько 15 години 25 хвилин, ОСОБА_5 вийшов з салону автомобіля та направився в невідомому напрямку.
В подальшому, через декілька хвилин, того ж дня, ОСОБА_5 повернувся на зустріч до ОСОБА_7 , який за вказівкою ОСОБА_5 продовжував його очікувати в автомобілі в зазначеному місці, та сів на переднє пасажирське сидіння в салон зазначеного автомобіля, після чого ОСОБА_5 , під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, повторно, незаконно збув ОСОБА_7 два полімерні пакети з порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-26/3338-НЗПРАП від 19.03.2026, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого становить 17.766 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є особливо великими розмірами, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50 000 грн.
За вказаних обставин ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, в особливо великих розмірах, вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
У подальшому, 18.03.2026 о 15 год. 33 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку, визначеному ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчиненому повторно.
19.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, а саме: даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 12.03.2026; даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 12.03.2026; даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 12.03.2026; даними висновку експерта № СЕ-19/124-26/3041-НЗПРАП від 13.03.2026; даними допиту свідка ОСОБА_7 від 16.03.2026; даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 18.03.2026; даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 18.03.2026; даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 18.03.2026; даними висновку експерта №СЕ-19/124-26/3038-НЗПРАП від 19.03.2026; даними допиту свідка ОСОБА_7 від 19.03.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий та прокурор зазначають, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
На даний час органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування. Також, останній являється військовослужбовцем, однак на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто станом на 03.03.2026 та до моменту його затримання, тобто до 18.03.2026, ОСОБА_5 перебував в м. Черкаси без будь-яких на те дозвільних документів (відрядження, лікарняний тощо), а тому орган досудового розслідування вважає, що останній самовільно залишив військову частину та переховується від органів служби військового правопорядку, що також свідчить про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Разом з цим, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 збув психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін, однак на даний час встановлюються обставини, де саме він її придбав (виготовив) для подальшого збуту, а тому орган досудового розслідування вважає, що на даний час ОСОБА_5 може зберігати іншу частину психотропної речовини та інших наркотичних засобів, інших засобів для їх виготовлення та перебуваючи на волі, може їх знищити, що підтверджує наявність ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім цього, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_7 , з яким останній неодноразово зустрічався особисто, та який виступив в ролі покупця психотропних речовин у ОСОБА_5 , а також на понятих, які брали участь під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, в тому числі і за участі підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у зв'язку з чим останній матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи їх до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, зокрема з особами, які є постачальниками психотропних речовин, особи яких на даний час не є встановленими, з метою побудови власної версії виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризикупередбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, згідно зібраних матеріалів кримінального провадження вбачається, що незаконна діяльність в сфері незаконного обігу психотропних речовин ОСОБА_5 носила системний характер, так як останній неодноразово вчинив збут психотропної речовини, та свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що діяльність, пов'язана з незаконним обігом психотропних речовин ймовірно є джерелом його доходу, оскільки останній не є офіційно працевлаштованим. Також, останній являється військовослужбовцем, однак на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто станом на 03.03.2026, та до моменту його затримання, тобто до 18.03.2026 ОСОБА_5 перебував в м. Черкаси без будь-яких на те дозвільних документів (відрядження, лікарняний тощо), а тому орган досудового розслідування вважає, що останній самовільно залишив військову частину, та фактично вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.407 КК України, що свідчить про схильність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень та існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м'якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, слідчий та прокурор посилаючись на положення п.5 ч.4 ст.183 КПК України, згідно яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, просили призастосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначати останньому розмір застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали подане клопотання в повному обсязі та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник просив визначити розмір застави.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення та заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень п.5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчим суддею встановлено, що 19.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, тобто, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, у великих розмірах, та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, в особливо великих розмірах, вчиненому повторно.
Санкцією злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна,
Санкцією злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років відповідно з конфіскацією майна.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
Таким чином, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, а сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307КК України, та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи клопотання слідчого/прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №42026252220000008 є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
За таких обставин, враховуючи наявність обгрунтованої підозри, тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків у даному кримінальному проваджені, даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , дають достатні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
Даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятору, слідчому судді не надано, а слідчим суддею не встановлено.
Разом з цим, враховуючи обставини та ризики у цьому кримінальному провадженні щодо продовження злочинної діяльності та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя, з урахуванням положень п.5 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір заставипідозрюваному ОСОБА_5 .
Підстав для застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - слідчим суддею не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.05.2026 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 25.03.2026 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1