про відкриття провадження у цивільній справі
26 березня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Петушки Петушкінського району Володимирської області померла позивачки рідна тітка по матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 10.03.2022 року складено відповідний актовий запис №170229330002000267001, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.03.2022 року.
Довідка Кищенецького старостинського округу Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області від 03.012.2025 року №94 інформує та підтверджує, що станом на 8 березня 2022 року у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до погосподарської книги на 2021-2025 роки №2 ст. 58-60, склад зареєстрованих осіб такий: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто, даною інформацією підтверджується, що позивачки тітка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті була зареєстрована за постійним місцем проживання в АДРЕСА_1 .
Її мати - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області, про що 18.12.2003 року складено відповідний актовий запис №24, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 18.12.2003 року виконавчим комітетом Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Дошлюбне прізвище позивачки матері було ОСОБА_6 , її матір'ю та батьком були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Дошлюбне прізвище тітки було також ОСОБА_6 , її матір'ю та батьком були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Вона дізналася, що після смерті тітки залишилось спадкове майно, яке потрібно переоформити у спадщину, зокрема залишились земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в селі Кищенці Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту: земельна ділянка площею 3,2438 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0030, 1/2 земельної ділянки загальною площею 3,2493 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0021, земельна ділянка площею 3,2459 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0029.
Про наявність спадкового майна я дізналася після отримання усної відповідної інформації від СФГ «Стрілиця» та СФГ «Обрії», у яких земля перебуває в користуванні (оренді), переданої покійною тіткою, при цьому її до цього не було відомо про наявність спадщини, про її наявність та відповідно можливість оформлення нею спадщини було повідомлено орендарями та надано всю наявну документацію на спадкове майно у грудні 2025 року. При цьому, оригіналів правовстановлюючих документів не було її передано по причині їх відсутності, фактично вони втрачені. Після цього позивачка почала займатись оформленням спадщини після смерті тітки, відшуковувати усю наявну документацію, необхідну для звернення до нотаріуса для подальшого оформлення спадщини.
Таким чином, лише після отримання усієї наявної інформації щодо смерті тітки та отримання документів у неї з'явилась можливість звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця) для подальшого оформлення спадщини.
16.01.2026 року з усіма наявними документами вона звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори з відповідною заявою щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали тітці - ОСОБА_9 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак при цьому виявилось, що у неї немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.
Згідно листа за вих. №26/02-31 від 20.01.2026 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.01.2026 року. Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали тітці - ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійній тітці майно мотивована тим, що заявником не було подано у встановлений шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини та не було пред'явлено правовстановлюючий документ на земельні ділянки, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва па саме свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви ОСОБА_3 (відповідач - 2) від 11.05.2022 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №72 за 2022 рік. За даними спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Коваль С.І., секретарем виконавчого комітету Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 7 вересня 2012 року за р.№39 на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,3761 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЧР №028643 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в рівних долях від імені ОСОБА_4 .
Таким чином, нотаріусом підтверджено, що після смерті ОСОБА_4 у Маньківській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа №72 за 2022 рік. При цьому заяву про прийняття спадщини за заповітом подала лише ОСОБА_3 (відповідач - 2), заповітом від 7 вересня 2012 року за р.№39 спадкодавець заповіла житловий будинок та присадибну земельну ділянку в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в рівних долях.
Після отримання вказаної інформації позивачка звернулась до ОСОБА_3 (відповідач - 2 по справі) з проханням надати наявну інформацію та документацію для можливості оформлення спадщини. На що її було повідомлено, що ОСОБА_10 (син ОСОБА_3 ), на ім'я якого в тому числі було вчинено заповіт на житловий будинок та присадибну земельну ділянку, - помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 21 року в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19.07.2017 року виконавчим комітетом Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Також її було надано копії свідоцтва про смерть на витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.05.2022 про реєстрацію відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Таким чином, один із спадкоємців за заповітом помер раніше спадкодавця, тобто чинність заповіту щодо нього припинилась на підставі закону. При цьому, заповіт спадкодавцем вчинено лише щодо житлового будинку та присадибної земельної ділянки, які не є предметом спадкування за законом, та не входять до об'єктів спадкування за даним позовом.
Разом з тим, позивачці відомо, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 залишилась дочка - ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 ), відповідач - 1 по справі, яка заяву про прийняття спадщини не подавала, наявними є підтвердження вказаних родинних відносин (свідоцтво про народження, витяг з ДРАЦС щодо підтвердження дошлюбного прізвища), які віднайдено серед речей померлої. Таким чином, вказаних осіб визначено відповідачами по справі.
За наявними віднайденими документами, після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке потрібно переоформити у спадщину в порядку спадкування за законом, а саме:
- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 7123183000:02:001:0030, площею 3,2438 га., розташована на території Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належна ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР-11-11-1010 від 02.07.2001 року. Наявною є копія правовстановлюючого документа (державного акта на право власності), що підтверджує факт наявності та належності спадкового майна спадкодавцеві. При цьому, зміна кадастрового номера земельної ділянки, зазначеного у державному акті підтверджується відповідним повідомленням кадастрового реєстратора. Також належність земельної ділянки підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.12.2025. Вартість даної земельної ділянки згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки становить 135869,93 грн.;
- 1/2 частка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 7123183000:02:001:0021, загальною площею 3,2492 га., розташована на території Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належна ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР-11-11-1007 від 02.07.2001 року, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.08.2004 року, виданого Маньківською державною нотаріальною конторою у спадковій справі №367 за 2004 рік. Наявною є копія правовстановлюючого документа (державного акта на право власності) та вказаного свідоцтва про право на спадщину, що підтверджує факт наявності та належності спадкового майна спадкодавцеві. При цьому, зміна кадастрового номера земельної ділянки, зазначеного у державному акті підтверджується відповідним повідомленням кадастрового реєстратора. Також належність земельної ділянки підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.12.2025. Вартість даної земельної ділянки згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки становить 172794,25 грн., відповідно вартість частки складає 86397,125 грн.;
- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 7123183000:02:001:0029, площею 3,2459 га., розташована на території Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належна ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР-11-11-1006 від 02.07.2001 року, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.08.2004р., виданого Маньківською державною нотаріальною конторою у спадковій справі №367 за 2004 рік. Наявною є копія правовстановлюючого документа (державного акта на право власності) та вказаного свідоцтва про право на спадщину, що підтверджує факт наявності та належності спадкового майна спадкодавцеві. При цьому, зміна кадастрового номера земельної ділянки, зазначеного у державному акті підтверджується відповідним повідомленням кадастрового реєстратора. Також належність земельної ділянки підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.12.2025. Вартість даної земельної ділянки згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки становить 136163,97 грн.
Відмова у вчиненні нотаріальної дії виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Відповідно до положень статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Нотаріусом повідомлено, що спадкоємцем не подано заяву про прийняття спадщини у встановлений строк, а також не надано документів, які б підтверджували факт проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, згідно з вимогами підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у разі, коли не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
У зв'язку з відмовою у вчиненні нотаріальної дії та фактичною неможливістю оформлення спадщини в нотаріальному порядку, вимушена звертатись до суду з даним позовом.
На предмет обґрунтування позовних вимог слід зазначити наступне.
Як зазначено вище та підтверджується доданими матеріалами справи, наявність спадкового майна підтверджується власне наявними копіями правовстановлюючих документів - державними актами на право приватної власності на землю та свідоцтвом про право на спадщину, згідно яких власником земельних ділянок вказана ОСОБА_4 , рідна тітка позивача. Також це підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру.
У зв'язку з відсутністю (втратою) документів на спадкове майно, позивачем здійснено замовлення публікації оголошення про втрату правовстановлюючих документів в газеті «Жашківщина», №7 (1104898) за 13.02.2026.
Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа та пропуску строку на прийняття спадщини, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійній, за життя вона отримала правовстановлюючі документи на майно, однак ці документи втрачено, також наявними є обставини, які дають підстави для продовження строку на прийняття спадщини.
У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з викладених підстав пропуску строку на прийняття спадщини, на що слід зазначити наступне.
Як зазначено вище, правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, про наявність спадкового майна її раніше не було відомо, інформацію про це нею було отримано від СФГ «Стрілиця» та СФГ «Обрії», у яких земля перебуває в користуванні (оренді), переданої покійною тіткою, при цьому її до цього не було відомо про наявність спадщини, про її наявність та відповідно можливість оформлення нею спадщини було повідомлено орендарями та надано всю наявну документацію на спадкове майно у грудні 2025 року. При цьому, оригіналів правовстановлюючих документів не було її передано по причині їх відсутності, фактично вони втрачені. Тобто, власне відсутність інформації про наявність спадщини після смерті тітки а також відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно вже створювали об'єктивні перешкоди для оформлення спадщини, що підтверджується власне і кінцево винесеною постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстави, зокрема відсутності правовстановлюючих документів. Після цього вона також зверталась до спадкоємиці за заповітом, яка надала в березні 2026 року додаткову інформацію та наявні документи.
Разом з тим, наявними є обставини того, що у зв'язку з введенням воєнного стану внаслідок військової агресії росії усі дії, пов'язані з оформленням спадщини об'єктивно були обмеженими, що у сукупністю з вищевикладеними обставинами відсутності інформації як щодо смерті, наявності спадкової маси та відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, об'єктивно не давало можливості раніше вчасно звернутись за оформленням спадщини.
Тим часом, шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини сплив, і виявилось, що оформити спадщину немає можливості в зв'язку як з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини, так і у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як зазначено вище та підтверджується документально, вищевказані обставини об'єктивно не давали можливості вчасно звернутись до нотаріуса, і є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, наявним є спадкоємець, який прийняв спадщину та подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори - відповідач - 2 по справі, ОСОБА_3 , яка на позивачки звернення усно повідомила, що не заперечує проти оформлення спадщини за законом. У відповідності до ч. 2 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Як зазначено, відповідач - 2, яка прийняла спадщину, усно надала згоду на прийняття позивачкою спадщини, однак, за наявних умов відмови у вчиненні нотаріальної дії виключається можливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку.
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача - спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.
Згідно ч. 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі №610/3162/18 (провадження №61-5373св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц».
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України. Як способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь - яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз'яснення: Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача - спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає, і в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме вимога про визнання права власності, що і змусило позивачку звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/325/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Проведення підготовчого засідання призначити на 7 квітня 2026 року о 9 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 7 квітня 2026 року.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.
Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д.Калієвський