20 березня 2026 рокуСправа №: 695/704/26
Номер провадження 3/695/522/26
20 березня 2026 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , військовослужбовця В/ч НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
22.02.2026 солдат ОСОБА_1 близько 23 год. 30 хв. був виявлений командиром роти, лейтенантом ОСОБА_2 на територіїх військової частини НОМЕР_2 , що дислокується в АДРЕСА_2 під час виконання обов'язків військової служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка, порушення координації рухів).
Того ж дня солдат ОСОБА_1 був доставлений у приймальне відділення «Золотоніська багатопрофільна лікарня», де був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №27 від 23.02.2026 «Алкогольне сп'яніння 1.79%».
Таким чином солдат ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані під час дії особливого періоду. Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи зокрема шляхом направлення відповідних судових повісток, а також СМС повідомлень на номер мобільного телефону, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.
До матеріалів справи долучено заяву солдата ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності. Вину у вчиненому правопорушенні останній визнав повністю.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 не вжив заходів, щоб дізнатись про стан складених відносно нього та направлених до суду матеріалів справи, а тому, зважаючи на вимоги ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суддя встановив наступні обставини.
За приписами ч. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 р., особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України», визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено, по теперішній час.
Відтак, станом на день вчинення подій, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення в Україні діє особливий період.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що початком проходження військової служби вважається, зокрема, день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно з вимогами ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність наступає за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті. Зокрема ч.1 даної статті передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Таким чином, адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає також у разі знаходження військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, відтак у суті правопорушення, яка зазначається у протоколі має бути, крім іншого, зазначено інформацію щодо нетверезого стану військовослужбовця.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- Протоколом про адміністративне правопорушення №174 від 23.02.2026, зміст якого відповідає вимогам закону та містить вичерпні дані щодо обставин події. Протокол підписаний свідками та самим ОСОБА_1 , який під час його складання не висловив жодних зауважень чи заперечень;
- Направленням на огляд військовослужбовця з метою виявлення алкогольного чи наркотичного сп'яніння, перебування під впливом лікарських препаратів , що понижують увагу та швидкість реакції до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» від 23.02.2026 о 00 год. 30 хв.;
- Висновком №27 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2026, згідно якого ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, показник 1.73%;
- Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , від 22.02.2026, ОСОБА_4 від 23.02.2026.
Статус військовослужбовця ОСОБА_1 підтверджується витягом з наказу №273 від 13.09.2025.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявності обставин, що пом'якшують відповідальність, та відсутності обставин, що її обтяжують, а також характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для накладення стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 172-20, 266-1, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.