Справа № 569/6208/25
1-кс/569/991/26
10 лютого 2026 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_3 (далі - слідчий), яке погоджене заступником начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження №42024181110000045, внесеного до ЄРДР 09.07.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 364 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , -
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження №12025180000000093, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора Філії, у не встановлені точно дату та час, перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні Філії за адресою: Рівненська обл., Рівненського р-н, с. Лісопіль, вул. Хотинська, 4, будучи обізнаним про категорії побічних продуктів тваринного походження які надходять до Філії, достовірно знаючи вимоги законодавства про відходи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді створення загрози довкіллю, діючи умисно, з метою забезпечення діяльності підприємства та мінімізації витрат на заходи з утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, відходів виробництва, надавав вказівки необізнаним із його злочинним умислом працівникам Філії на здійснення систематичного, неодноразового розміщення, а також захоронення ними побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною у непризначених для цього місцях.
Так, на виконання незаконних рішень ОСОБА_5 працівники Філії, які не знали про протиправність дій ОСОБА_5 у не встановлені дату та час, за період з моменту призначення ОСОБА_5 на посаду 16.11.2022 та не пізніше 22.07.2025 здійснили розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623483900:04:011:0003, площею 1,8246 га (поблизу котельні), яка не має твердого покриття, в межах виробничих потужностей Костопільської філії ДП «Укрветсанзавод'що за адресою с. Лісопіль, вул. Хотинська, 4, Рівненського району Рівненської області.
Внаслідок незаконного розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, відбулось забруднення вищевказаної земельної ділянки площею 0,05 га на суму 481 518,75 грн.
Так, на виконання незаконних рішень ОСОБА_5 працівники Філії, які не знали про протиправність дій ОСОБА_5 у не встановлені дату та час, за період з моменту призначення ОСОБА_5 на посаду 16.11.2022 та не пізніше 22.07.2025 здійснили розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623483900:04:011:0003, площею 1,8246 га (поблизу гаражів), яка не має твердого покриття, в межах виробничих потужностей Костопільської філії ДП «Укрветсанзавод'що за адресою с. Лісопіль, вул. Хотинська, 4, Рівненського району Рівненської області.
Внаслідок незаконного розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, відбулось забруднення вищевказаної земельної ділянки площею 0,03 га на суму 217 867,5 грн.
Так, на виконання незаконних рішень ОСОБА_5 працівники Філії, які не знали про протиправність дій ОСОБА_5 у не встановлені дату та час, за період з моменту призначення ОСОБА_5 на посаду 16.11.2022 та не пізніше 19.08.2025 здійснили розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623483900:04:011:0003, площею 1,8246 га (поблизу водонапірної башти та трансформаторної підстанції), яка не має твердого покриття, в межах виробничих потужностей Костопільської філії ДП «Укрветсанзавод'що за адресою с. Лісопіль, вул. Хотинська, 4, Рівненського району Рівненської області.
Внаслідок незаконного розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, відбулось забруднення вищевказаної земельної ділянки площею 0,015 га на суму 213 131,25 грн.
Так, на виконання незаконних рішень ОСОБА_5 працівники Філії, які не знали про протиправність дій ОСОБА_5 у не встановлені дату та час, за період з моменту призначення ОСОБА_5 на посаду 16.11.2022 та не пізніше 19.08.2025 здійснили розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623483900:04:011:0003, площею 1,8246 га, яка не має твердого покриття, в межах виробничих потужностей Костопільської філії ДП «Укрветсанзавод'що за адресою с. Лісопіль, вул. Хотинська, 4, Рівненського району Рівненської області.
Внаслідок незаконного розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, відбулось забруднення вищевказаної земельної ділянки площею 0,032 га на суму 414 256 грн.
Так, на виконання незаконних рішень ОСОБА_5 працівники Філії, які не знали про протиправність дій ОСОБА_5 у не встановлені дату та час, за період з моменту призначення ОСОБА_5 на посаду 16.11.2022 та не пізніше 22.07.2025 здійснили розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, на земельній ділянці, що суміжна з земельно ділянкою з кадастровим номером 5623483900:04:011:0003, площею 1,8246 га (поблизу котельні), яка не має твердого покриття, комунальної форми власності без кадастрового номера.
Внаслідок незаконного розміщення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, відбулось забруднення вищевказаної земельної ділянки площею 0,41 га на суму 111 069 грн.
Отже, ОСОБА_5 допущено порушення природоохоронного законодавства, а саме ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», п. «з» ч. 1 ст. 17 та п. «і» ч. 1 ст. 32 Закону України «Про відходи», абз. 4 п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», у зв'язку із забрудненням земельних ділянок побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, та своїми діями створив небезпеку для довкілля, яка заключається в сильному та особливу сильному рівні забруднення грунтів, наслідком якого може бути зниження біорізноманіття, родючості та інших корисних властивостей грунтів, що призвело до заподіяння шкоди навколишньому природньому середовищу на загальну суму 1 437 842, 5 грн.
Крім того, в наслідок протиправних дій ОСОБА_5 охоронюваним закономдержавним інтересам завдано тяжкі наслідки у вигляді забруднення та засмічення земель, що спричинило шкоду довкіллю на загальну суму 1 437 842, 5 коп., що з огляду на примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками, оскільки у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Також протиправні дії ОСОБА_5 , що полягали в реалізації послуг з утилізації для ТОВ «Маяк-3» всупереч вимогам п. 5.2. розпорядження керуючого санацією ДП «Укрветсанзавод» від 21.05.2024 №08-Р/24, в частині зміни ціни в сторону зменшення аргументовано погоджувати з керуючим санацією ДП «Укрветсанзавод», п. 1 наказів директора Костопільської філії від 30.06.2022 №44 та від 31.05.2024 №2-П/2024, п. 5.12 Статуту та п. 3.3. Положення про філію призвели до заподіяння шкоди державі, в особі ДП «Укрветсанзавод» у сумі 1 187 106, 00 грн.
Крім того, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що керівники філій, відповідно до п.5.2 розпорядження керуючого санацією ДП «Укрветсанзавод» від 22.12.2023 № 15-Р/23 та розпорядження від 21.05.2024 № 08-Р/24 «Про встановлення мінімальної ціни на послуги утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною», зміну ціни в сторону зменшення аргументовано погоджувати з керуючим санацією ДП «Укрветсанзавод» 04.02.2019, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи директором Костопільської філії ДП «Укрветсанзавод» уклав з ФОП ОСОБА_8 договори про утилізацію відходів тваринного походження від 04.02.2019 № КОС/06/У/98/38621494/2019 та від 01.01.2025 № КОС/06/У/17/38621494/2025.
На виконання вказаних договорів, Костопільською філією ДП «Укрветсанзавод» під керівництвом директора ОСОБА_5 , в період з 01.07.2024 по 31.12.2024 надано послуги з утилізації боєнських відходів для ФОП ОСОБА_8 по ціні меншій ніж встановлено наказом від 31.05.2024 № 2-П/2024 (різниця у ціні становить 500,00 грн за 1 тонну з ПДВ (5 500,00 грн/т - 5 000,00 грн/т), що призвело до недоотримання доходу (власних надходжень) на загальну суму 9 000,00 грн (з ПДВ), чим порушено вимоги п.5.2 розпорядження керуючого санацією ДП «Укрветсанзавод» від 21.05.2024 року № 08-Р/24, п.1 наказу директора Костопільської філії від 31.05.2024 № 2-П/2024, п.5.12 Статуту та п.3.3 Положення про філію.
Отже, внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Укрветсанзавод» завдано збитків у виді втраченої вигоди на суму 1 196 106, 00 грн, що з огляду на примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками, оскільки у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян..
Згідно вимог ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України: існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_9 не виконуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваний та існують ризики, що останній під час кримінального провадження може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду (и. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик обгрунтовується тим, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 від до 6 років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, ОСОБА_5 зареєстрований на території Запорізької області, жодних міцних соціальних зв'язків на території Рівненської області він немає. Крім того, 18.06.2021 Запорізькою обласною прокуратурою до суду скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, майно ОСОБА_5 арештовано. Вищевказані обставини вказують на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та або суду, зважаючи на обізнаність з заходами забезпечення кримінального провадження, наявністю іншого кримінального провадження на розгляді у суді та можливістю призначення реальної міри покарання у виді позбавлення волі.
Обґрунтування ризику незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні (п. З ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик обгрунтовується тим, що свідками у кримінальному провадженні є особи, які були працевлаштовані на Костопільській філії ДП «Укрветсанзавод» а також контрагенти, з якими ОСОБА_5 укладались договори утилізації відходів тваринного походження, що свідчить про те, що ОСОБА_5 зможе впливати на свідків, спеціалістів чи експертів у зазначеному кримінальному провадження для зміни ними показів чи відмови від дачі показів, під час судового розгляду.
ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, який підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні 3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 364 КК України, які розпочались з моменту призначення його на посаду директора філії. Крім того, відносно ОСОБА_5 на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за ч. З ст. 368 КК України.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 364 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчий не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею повинно бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до ч.5 ст.9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги №46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», Рішення у справі «Вренчев проти Сербії» від 23.09.2008).
Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді домашнього арешту є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений. До кримінальної відповідальності не притягувався.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, суд вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 особисте зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 189, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту щодо ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, не депутату, раніше не судимому - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучати із м. Рівне без дозволу слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.03.2026 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_10 ..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_11