Справа № 562/58/26
11.03.2026 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Солодатовій О.Д.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 . Згідно заповіту ОСОБА_4 вона є єдиним спадкоємцем за заповітом. Стверджує, що спадщину прийняла своєчасно, подавши заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Проте, оформити спадщину в нотаріальній конторі на належне спадкодавцю майно не може в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи, які стверджують власність спадкодавця на спадкове майно.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 січня 2026 року відкрито провадження у справі.
11 лютого 2026 року відповідачкою ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому вона позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обгрунтовано тим, що вона є спадкоємцем за законом четвертої черги, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини та не відмовлялася від прийняття спадщини.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить задовольнити його. Додатково пояснив суду, що позивач є спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину своєчасно, звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса. Відповідач по справі ОСОБА_3 може бути спадкоємцем за законом лише у разі неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом або відмови ним від прийняття спадщини. Оскільки позивач реалізувала своє право на прийняття спадщини за заповітом, то відповідач відповідно не набула права на спадкування за законом.
Відповідач в судове засідання не з'явилася. В заяві поданій суду просить справу розглянути без її участі. Позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 01 квітня 2024 року Здолбунівським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно заповіту, який посвідчений 29 листопада 2016 року секретарем Богдашівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 69 ОСОБА_4 заповіла все майно, позивачці ОСОБА_2 .
Згідно з ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно частин 1-2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Позивач є єдиними спадкоємцями всього майна ОСОБА_4 згідно заповіту, посвідченого 29 листопада 2016 року секретарем Богдашівської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 69.
З Інформаційної довідки № 83912267 від 20.01.2026р. зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину вбачається, що приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Чайковською А.О. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до листа приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Чайковської А.О. № 124/01-16 від 03 вересня 2025 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва на спірне спадкове майно в зв'язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.
У відповідності з п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину, однак належним чином оформити право власності на спадкове майно не має можливості у зв'язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів, які стверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.
Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_3 покликалася на те, що вона є спадкоємцем за законом четвертої черги, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини та не відмовлялася від прийняття спадщини.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину за заповітом, яким заповідалося все майно спадкодавця, то відповідач ОСОБА_3 не набула права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене у Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 20 березня 2026 року.
Суддя