с-ще Зарічне
26 березня 2026 року Справа № 561/307/26
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безробітного, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , близько 08:18 год. по вул. Фестивальній в с-щі Зарічне, Рівненської області, порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт» здійснив перевезення пасажирів без відповідної ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, вказав що в дату і час складення протоколу перевозив родичів до Зарічненської лікарні в с-щі Зарічне, Рівненської області. Просив закрити справу за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п. 24 ст. 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльностіє» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про автомобільний транспорт» ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів. Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є: сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг; підвищення ефективності використання транспортних засобів; створення конкурентного середовища; захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень; забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування; забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів; забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування. Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи небезпечних вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №753834 від 19.02.2026 року, ОСОБА_1 близько 08:18 год. по вул. Фестивальній в с-щі Зарічне, Рівненської області, порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт» здійснив перевезення пасажирів без відповідної ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Проте, всупереч вимогам ч. 1 ст. 164 КУпАП, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт того, що ОСОБА_1 вчинив вказане порушення, матеріали справи містять лише: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №753834 від 19.02.2026 року, довідку ГУ ДПС в Рівненській області про те, що ОСОБА_1 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та оптичний диск з відеозаписом процесу оформлення протоколу.
З відеозапису долученого до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 здійснює висадку осіб біля території Зарічненської лікарні. Доказів у обгрунтування того, що ОСОБА_1 здійснює пасажирські перевезення суду не надані. Письмових пояснень, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 пасажирських перевезень до матеріалів справи не долучено.
В силу вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Жодного доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду не подано і під час розгляду справи судом не здобуто.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, про те що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що згідно п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.284 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Cуддя А. В. Дідик