Справа №551/103/26
"26" березня 2026 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
13 лютого 2026 року до Шишацького районного суду Полтавської надійшла позовна заява ТОВ «ФК«ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в загальному розмірі 12039,64 грн.
Заява обґрунтована тим, що 07.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71545718, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4000,00 грн.
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого та згідно з реєстром боржників № 10 від 25.07.2025 право грошової вимоги за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71545718 від 07.03.2025 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в загальному розмірі 12039,64 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 159,60 грн. - заборгованість за відсотками, 7480,04 грн. - заборгованість за пенею, 400,00 грн. - заборгованість за комісією.
Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконав, грошові кошти не повернув ні первісному кредитору, ні позивачу, останній посилаючись на норми ЦК України, просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 12039,64 грн. та судові витрати у справі. Крім того, позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», які становлять банківську таємницю.
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року відкрито провадження й на підставі п.2 ч.1 ст. 19, п. 1. ч. 1 ст. 274 ЦПК України визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази у справі. Разом з цим, сторонам роз'яснено їх права, зокрема, право відповідача на відзив.
У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений судом про справу з направленням йому за місцем реєстрації копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з усіма додатками.
У визначений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проведено судом без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
07.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71545718 (а.с.5-11).
Позичальником договір підписано 07.03.2025 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 33561.
Згідно з умовами договору сума кредиту складає 4000, 00 грн., строк кредиту - 14 днів з процентною ставкою 0,285 % в день та комісією в розмірі 10 % від суми наданого кредиту, що складає 400,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору, кошти надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на вебсайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ його зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір укладався ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.11.1.2. Договору).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Вони є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Таким чином, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вищезазначений кредитний договір укладений в електронній формі. Електронний правочин оформлений шляхом фіксації волі сторін та їх змісту. Така фіксація здійснена за допомогою складання документів, які відтворюють волю сторін.
Крім того Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача шляхом їх зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Фінекспрес» за вих. № КД-000103588 від 08.01.2026 (а.с.13).
Крім того, 05.03.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду надійшла відповідь про належність ОСОБА_1 карткового рахунку (картки) № НОМЕР_1 , на який 07.03.2025 здійснено переказ коштів на суму 4000,00 грн.
Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, комісію, у строки та на умовах, передбачених договором.
З доводів позовної заяви вбачається, що отримана сума кредиту від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачем погашена не була.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач в частині надання кредиту відповідачу ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в розмірі 4000,00 грн., підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом, в той же час стороною відповідача не надано жодних належних доказів, що спростовували б факт отримання кредитних коштів.
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за кредитним договором не виконував.
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого та згідно з реєстром боржників № 10 від 25.07.2025 право грошової вимоги за договором № 71545718 від 07.03.2025 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.18-23).
За відступлення права вимоги фактор здійснив оплату клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта в розмірі 6856400,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 747 від 31.07.2025 (а.с.25 ).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (під № 908 в реєстрі) за кредитним договором в загальному розмірі 12039,64 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 159,60 грн. - заборгованість за відсотками, 7480,04 грн. - заборгованість за пенею, 400,00 грн. - заборгованість за комісією (а.с.26).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно приписів ст.ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.3 ст. 12, ч.ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як установлено судом з матеріалів справи, укладений договір факторингу є чинним на час переходу прав та позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором в обсязі стягнення боргу за тілом кредиту, відсотків та комісії на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Так само відповідач не висловив й жодних заперечень щодо змісту позовних вимог, а також доказів якими вони обґрунтовуються.
Доказів повернення відповідачем позивачу чи первісному кредитору отриманих кредитних коштів матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, нарахованих процентів та комісії є обґрунтованою.
Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення штрафних санкцій (пені), які нараховані відповідачу за невиконання ним умов укладеного у 2025 році кредитного договору.
Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Виходячи з вищевикладеного, оскільки нарахування та стягнення неустойки за невиконання кредитного зобов'язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону, у стягненні штрафних санкцій (пені) суд вважає за необхідне відмовити.
Таким чином, суд задовольняє частково позовні вимоги та стягує на користь позивача з відповідача заборгованість на загальну суму 4559,60 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 159,60 грн. - заборгованість за відсотками, 400,00 грн. - заборгованість за комісією.
Судові витрати у справі становлять 3328 грн. сплаченого позивачем судового збору.
В зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені судом на 37,87% (4559,60х100/12039,64), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1260,31 грн. (3328х 37,87/100).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 141, 264-265, 268, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, м. Бровари Броварського району Київської області, вул. Лісова, 2, р/р НОМЕР_3 в АТ «ТАСКомбанк», МФО 339500) заборгованість за кредитним договором № 71545718 від 07.03.2025 в загальному розмірі 4559 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 31 коп., а всього стягнути 5819 (п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 91 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап