Справа 524/1976/26
Провадження 2/524/2747/26
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
26 березня 2026 року м. Кременчук
Cуддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Колеснікова О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила :
До Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення її недоліків.
24.03.2026 від представника позивача до суду на виконання ухвали від 16.03.2026 надійшла заява про усунення недоліків, в якій недоліки позовної заяви усунуто.
З позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема, свідоцтва про шлюб, вбачається, що позивач є громадянином України, а відповідач громадянкою Китайської Народної Республіки, шлюб було зареєстровано в Україні, позивач має зареєстроване місце проживання в Україні, відтак правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків розірвання шлюбу в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України. Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Положеннями статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Як зазначено у частині першій статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Аналіз положень статті 60 Закону «Про міжнародне приватне право» дає підстави дійти висновку, що законодавець України визначив чотири колізійні прив'язки у визначенні закону, яким має керуватися подружжя під час вирішення питання про припинення шлюбу, зокрема: 1) спільний особистий закон подружжя (lex patrie); 2)закон спільного місця проживання подружжя, за умови, що один з подружжя продовжує проживати у цій державі (lex domicilii); 3) право держави, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином (proper law); 4) закон, обраний подружжям (lex voluntatis).
Під час визначення матеріального права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави (стаття 7 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Вказаний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі 642/3886/18.
Враховуючи, що позивач є громадянином України, а відповідач громадянкою Китайської Народної Республіки, відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» у сторін відсутній спільний особистий закон подружжя.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що останнє спільне місце проживання подружжя знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , за якою продовжує проживати позивач. А отже під час вирішення питання про припинення шлюбу застосовується закон України. Останнє відоме місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 .
За ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідає вимогам, передбаченим ст.175 ЦПК України, підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука. Підстави для повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ (п.1 ч.4 ст.19 ЦПК України).
Згідно з п.4 ч.6 ст.19 ЦПК України справи про розірвання шлюбу є малозначними.
Отже, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.10 ст.187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, виклик відповідача необхідно здійснити через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,175,177,187,274,277,279 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Призначити у справі судове засідання на 09.30 год. 15 травня 2026 року, яке відбудеться у приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука (м. Кременчук, вул. Університетська, 29/5 каб. 22).
У судове засідання викликати учасників справи.
Виклик відповідача здійснити через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Роз'яснити відповідачу право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали суду надати суду: відзив на позов, оформлений згідно з вимогами ч.3 ст.178 ЦПК України, з додатками, передбаченими ч.ч.5,6 ст.178 ЦПК України. Не пізніше 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення (ст.180 ЦПК України) та докази їх направлення на адресу учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Роз'яснити позивачу право у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ч.3 ст.178 ЦПК України, з додатками, передбаченими ч.5 ст.178 ЦПК України.
Роз'яснити сторонам право на подання заяви про врегулювання спору згідно ст.ст.201-205 ЦПК України та право на укладення мирової угоди у справі згідно ст.ст.207-208 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою https://av.pl.court.gov.ua/sud1601/ із зазначенням індивідуального номеру провадження.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Колеснікова