Справа № 369/5209/26
Провадження №1-кс/369/722/26
25.03.2026 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, згідно якої просить визнати бездіяльність посадових осіб Офісу Генеральної прокуратури України, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до ЄРДР за її заявою та ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення. Зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генеральної прокуратури внести до ЄРДР відомості за її заявою від 17.07.2024 року та 04.09.2024 року і розпочати досудове розслідування.
Скарга мотивована тим, що 02.07.2024, 17.07.2024, 04.09.2025 надіслані заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст.370 КПК України працівниками правоохоронних органів та ОСОБА_5 , дані заяви були скеровані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань. На вказані звернення Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національна поліція України та Державне бюро розслідувань повідомили, що заяви направлені на розгляд територіальних управлінь по м.Києві та Київській області. А матеріали відносно ОСОБА_5 направлені до ГУНП у м.Києві та Фастівського ГУНП в Київській області. Однак, жодної відповіді щодо розгляду вказаних заяв не надходило.
Вивчивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, вважаю, що скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_6 звернулася до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генеральної прокуратури України, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань із заявою від 17.07.24 та 04.09.2025 року про вчинення правоохоронними органами та ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ст.370 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема , бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Скарга повертається, зокрема, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 234 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З наведеного слідує, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, суд приходить до висновку, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з аналізу норм КПК України судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України зазначене правило застосовується й до розгляду клопотань, територіальна підсудність яких прямо не визначена процесуальним законом.
Таким чином, розгляд скарги на бездіяльність посадових осіб Офісу Генеральної прокуратури України, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, здійснюється слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях вказує, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 409 КПК України та п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності являється істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування судового рішення апеляційною інстанцією.
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_7 оскаржує дії посадових осіб Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення до яких були подані відповідні заяви та просить зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявами від 02.07.2024 та 04.09.2025 року.
Також із доданих матеріалів до заяви вбачається, що заяви скаржника в подальшому були скеровані до слідчого управління Головного управління національної поліції в Київській області та Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
За таких обставин, подана скарга не підлягає розгляду в Києво-Святошинському районному суді Київської області, оскільки Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної поліції України та Державне бюро розслідувань, бездіяльність яких скаржник оскаржує, знаходиться в межах територіальної юрисдикції іншого суду.
Крім того, необхідно зазначити, що слідче управління Головного управління Національної поліції в Київській області та Фастівський РУП ГУНП в Київській області, куди були скеровані заяви про вчинення кримінального провадження, також не знаходяться в межах територіальної юрисдикції Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Враховуючи вказане вище, скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, підлягає поверненню заявнику на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України та Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про кримінальне правопорушення - повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8