Справа № 369/9144/25
Провадження №4-с/369/31/26
26.03.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження - Державний виконавець Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерина Сергіївна, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії -
26.05.2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга боржника ОСОБА_1 через представника Шепелєва О.А., заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження - Державний виконавець Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерина Сергіївна, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, згідно якої остання
Вимоги скарги обгрунтовані наступним.
ОСОБА_1 10.04.2015 року з Дії дізналася про факт вказаного виконавчого провадження № 76378356 за постановою державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Катерини Сергіївни за заявою стягувача ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 10 000 грн на підставі виконавчого листа по справі № 369/12781/21, який згідно АСВП виданий ОСОБА_2 02.10.2024 року.
Проте державний виконавець повідомлення про це за адресою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 не надсилала.
У виконавчих листах відкритого виконавчого провадження її адреса вказана АДРЕСА_1 . У заяві про видачу виконавчого листа зазначена: АДРЕСА_2 .
Оскільки номери будинку та квартири АДРЕСА_1 відповідають фактчиній адресі проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , яка не була вказана у заяві,- це є підтвердженням особистих взаємовідносин державного виконавця з ОСОБА_2 , від кого була отримана фактична адреса, яка не була використана.
На вимогу ОСОБА_1 державний виконавець надіслала копію постанови про відкриття ВП № 76378356 24.10.2024 року якою з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 з посиланням на виконавчий лист № 369/12781/21 стягнуто 10 000 грн, а також постанови про стягнення суми виконавчого збору 1 000 грн, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 27 Закону.
У виконавчому листі зазначена сума 10 000 грн, що підлягає примусовому стягненню, який вступив у законну силу 24.07.2024 року на підставі Постанови Верховного Суду від 24.07.2024 року, виданого 02.10.2024 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.
Крім того, скаржник зазначає, що у виконавчому листі виданому стягувачу, як правова підстава видачі виконавчого листа 02.10.2024 року вказана Постанова Верховного Суду від 24.07.2024 року по справі № 369/12781/21, яка також є датою введення рішення у законну силу. Постанова не відповідає найменуванню суду, на якому забезпечувалася правова допомога і який затверджував додаткову ухвалу суду першої інстанції разом з резолютивною частиною, що передбачає заходи примусового виконання.
Фактично вони були визначені на підставі додаткової ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2023 року після задоволення заяви представника ОСОБА_2 адвоката Сергеєва П.О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
А щодо ухвали 30.03.2023 року Києво-Святошинського районного суду Київської області, якою відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , у ній взагалі не вирішувалися питання про стягнення вказаних коштів.
Київський апеляційний суд постановою від 21.05.2023 року ухвалу суду першої інстанції від 15.05.2023 року щодо стягнення вказаної суми коштів залишив без змін, тому з цієї дати підлягає набрання нею законної сили.
А Верховний Суд постановою від 24.07.2024 року лише поновив виконання цієї ухвали, яка була затверджена судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, скаржник вважає, що викладені реквізити у виданому ОСОБА_2 виконавчому листі 02.10.2024 року є неправильними.
На підставі викладеного з посиланням на ч. 2 ст. 451, ст. 432 ЦПК України скаржник через свого представника просила суд скасувати постанову державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Катерини Сергіївни від 24.10.2024 року по відкритому виконавчому провадженню № 76378356 щодо стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 369/12781/21 суми 10 000 грн разом з похідною постановою від 24.10.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 суми виконавчого збору 1 000 грн та витрат виконавчого провадження 269 грн., повернути стягувачу виконавчий лист виданий 02.10.2024 року на підставі постанови Верховного Суду від 24.07.2024 року для усунення викладених у ньому недоліків.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання з розгляду скарги, витребувано у Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) копії матеріалів виконавчого провадження № 76378356 відкритого 24.10.2024 року.
09.07.2025 року від Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли матеріали виконавчого провадження № 76378356 на 23 арк.
Представники скаржника та стягувача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за їх відсутності не надав, причини неявки суду не повідомили. Про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, у зв'язку з неявкою учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явилися всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явилися всі учасники такої справи.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерини Сергіївною від 24.10.2024 року, розглянувши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 369/1278/21 виданого 02.10.2024 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, відкрито виконавче провадження № 76378356.
Супровідним листом № 89061 від 24.10.2024 року боржнику та стягувачу направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2024 року.
Постановою державного виконавця Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерини Сергіївною від 24.10.2024 року накладено арешти на кошти на рахунках боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 11 269 гривень.
Супровідним листом від 24.10.2024 року боржнику та стягувачу направлено постанову про арешт коштів боржника від 24.10.2024 року.
Постановою державного виконавця Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерини Сергіївною від 05.05.2025 року визначено для боржника - фізичної особи ОСОБА_1 рахунок фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Супровідним листом від 05.05.2025 року боржнику та стягувачу направлено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій від 05.05.2025 року.
Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі статтею першою Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Отже, вбачається, що законом не обмежено боржника у праві щодо самостійного виконання рішення. При цьому, встановлено обов'язок, в тому числі стягувача, повідомляти виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
При цьому, скаржником не доведено порушення норм порядку здійснення державним виконавцем виконавчого документа, а саме: Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5).
У разі якщо відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд, враховуючи покладений на сторони обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються, зважаючи на обраний невірний спосіб захисту та відсутність переконливих доказів викладених ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обставин, які б свідчили про протиправність дій державного виконавця Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерини Сергіївни та реального порушення прав ОСОБА_1 бездіяльністю державного виконавця, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Посилання скаржника на неправильність реквізитів у виданому ОСОБА_2 виконавчому листі 02.10.2024 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду скарги.
Крім того, суд звертає увагу скаржника, що зазначені у скарзі обставини не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 432 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження - Державний виконавець Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак Катерина Сергіївна, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено: 26.03.2026 року.
Суддя А.В. Янченко