Справа № 369/1093/26
Провадження № 3/369/3134/26
Іменем України
23.02.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 № 564423, 12.01.2026, о 07 год. 30 хв, в с. Віта Поштова, вул. Набережна, 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 та в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на відеозапис.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 12.01.2026 його зупинили працівники поліції та на його запитання у чому була причина зупинки, розпочався конфлікт та нічого йому не пояснюючи запросили сісти до службового автомобіля. Далі у службовому автомобілі йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, однак він не розумів, які підстави для цього були та тому він відмовився. При цьому, поліцейськими не було роз'яснено його права та ознаки сп'яніння йому вже були оголошені після того, як почали складати протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що він неодноразово повідомляв, що не вживав алкоголю.
У судовому засіданні адвокат Луганська А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівниками поліції було допущено низку порушень, зокрема останніми не було оголошено ознак сп'яніння, що є грубим порушенням при проведенні огляду на стан сп'яніння, а також долучений відеозапис є неповним, що суперечить вимогам щодо безперервності здійснення відеофіксації.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку учасників судового процесу, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі статтею 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564423 від 12.01.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2026, розписку ОСОБА_2 від 12.01.2026, диск з відеозаписом.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вищезгадані підстави конкретизовано зокрема в п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), відповідно до якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 Розділу 2 Інструкції № 1452/735).
Таким чином, направлення на огляд є законним виключно за наявності у водія, визначених Інструкцією, ознак сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564423 від 12.01.2026 року інспектор поліції зазначає, що підставою для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння стало те, що у нього нібито було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.
Так, долучений до матеріалів диск містить три відеозаписи та на одному із відеозаписів зафіксовано, що спочатку працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та лише під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було оголошено ознаки алкогольного сп'яніння.
Дані обставини свідчать про безпідставність пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння, висловленої ОСОБА_1 .
Вказане вище свідчить про те, що вимога інспектора патрульної поліції до ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є безпідставною, незаконною та необґрунтованою, а також не відповідає встановленому законом порядку, що у свою чергу свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП. Аналогічна позиція наведена у постанові Київського апеляційного суду від 23.01.2025 року у справі № 361/4577/24.
Крім цього, суддя враховує, що відеозапис не містить 40 хвилин запису, оскільки переривається, що позбавляє належним чином встановити всі обставини справи та перший відеозапис з відеореєстратора датований «12.04.2028», що унеможливлює встановити, коли зупинили транспортний засіб та коли розпочалась фіксація.
Окрім цього, на відеозаписі № 857996 вказаний час 09:17, хоча протокол про адміністративне правопорушення склали о 08:20.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
За таких обставин відсутні підстави вважати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обґрунтовані сумніви.
Так згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі
№ 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.1, 7, 9,130, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ