Справа № 369/10164/23
Провадження № 2/369/788/26
Іменем України
23.02.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Козак І.А.,
за участю секретаря Кавун Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
У червні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дубчак Л.С. звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 23.01.2019 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 184.
За цим договором у строк до 31.03.2020 року відповідач зобов'язався передати у власність позивача з укладенням договору купівлі-продажу, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35 кв.м., в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1005 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0031, що знаходиться в АДРЕСА_2 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
Сторони визначили, що договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 31.03.2020 року з ціною продажу - 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 15 119 (п'ятнадцять тисяч сто дев'ятнадцять) доларів США.
Позивач посилається на те, що на виконання пункту 4 попереднього договору при його укладенні на підтвердження намірів сторін позивач передала, а відповідач прийняв грошову суму (аванс) в розмірі 419 900,00 грн (чотириста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот гривень) 00 коп., що на день укладення попереднього договору еквівалентно 15 115 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятнадцять) доларів США, та підтверджується укладеним сторонами попереднім договором.
22 червня 2023 року позивач засобами поштового зв'язку направила відповідачеві вимогу про повернення коштів, однак відповіді на вказану вимогу отримано не було.
На час звернення до суду відповідач не повернув позивачу кошти у розмірі 419 900,00 грн.
Позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання за попереднім договором не виконав, будинок не збудував, не ввів його в експлуатацію, та в строк до 31.03.2020 року основний договір із нею не уклав. Натомість вона свої зобов'язання за укладеним договором виконала, передавши продавцю передоплату у вигляді авансу в сумі 419 900, 00 грн.
На підставі викладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 419900,00 грн.
Одночасно з позовом, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2072744632224), яка належить на праві власності ОСОБА_2 ..
Ухвалою суду від 04.07.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 06.07.2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
03.08.2023 представником позивача повторно подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2072744632224), яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою від 03.08.2023 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2072744632224), яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. №2009 щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 05.11.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 03.01.2025 року прийнято до провадження цивільну справу №369/10164/23, призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідач не з'явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом виклику повістками про виклик та оголошенням на офіційному сайті суду. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідач в строки, визначені судом, відзиву не подав, будь-яких заперечень щодо позовних вимог чи викладених в позові обставин не заявляв.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
23.01.2019 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 184, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35 кв.м., в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1005 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0031, що знаходиться в АДРЕСА_2 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
Згідно з пунктом 3 попереднього договору сторони домовились про такі умови основного договору:
1) Продавець зобов'язується збудувати на земельній ділянці площею 0,1005 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0031, що знаходиться в АДРЕСА_4 , під АДРЕСА_2 багатоквартирний житловий будинок до кінця першого кварталу дві тисячі двадцятого року, в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира;
2) квартира АДРЕСА_1 в житловому будинку згідно плану забудови земельної ділянки знаходиться на четвертому поверсі і буде передана Покупцю по Основному договору в наступному вигляді: на стінах буде виконана штукатурка, будуть виведені провода для підключення світильників, розеток і вимикачів, електричні схеми будуть зібрані в розподільчих коробках, буде встановлено лічильники холодної води та електрики, буде заведена електрика в квартиру, будуть встановлені сталеві радіатори 21 типу, з розмірами згідно теплотехнічного розрахунку, буде встановлено запорну арматуру на вводах води і газу, встановлено лічильник газу і двоконтурний (турбінного типу) котел на опалення і гаряче водопостачання. Вхідні двері в квартиру сталеві;
3) Договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше тридцять першого березня дві тисячі двадцятого року;
4) ціна продажу - 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 15 119 (п'ятнадцять тисяч сто дев'ятнадцять) доларів США.
Також встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язання за укладеним попереднім договором виконала та передала ОСОБА_2 передоплату у вигляді авансу в сумі 419 000,00 грн, що підтверджується умовами укладеного між сторонами попереднього договору від 23.01.2019 року.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ста. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 655, 657 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно з частиною другою статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Приписами частини першої статті 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Частиною другою статті 570 ЦК України передбачено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року по справі № 592/9068/17 зазначено про те, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що основний договір в обумовлений сторонами строк укладено не було, а чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його основної частини у сторони попереднього договору у випадку не укладення основного договору і така умова попереднього договору суперечить вимогам чинного законодавства, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення забезпечувального платежу.
Вказаний висновок узгоджується також із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року у справі № 6-82цс13.
Так, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд встановив, що між сторонами була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу квартири, позивач у рахунок попередньої оплати вартості зазначеного нерухомого майна передав відповідачу грошову суму в розмірі 419 900,00 гривень (чотириста дев'ятнадцять тисяч девятсот гривень 00 коп.) як авансовий платіж в рахунок сплати вартості квартири, однак основний договір купівлі-продажу квартири не був укладений, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача внесеного позивачем авансу.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 13 лютого 2013 року в справі N 6-176цс12, від 25 вересня 2012 року в справі N 6-82цс13 та підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 травня 2020 року в справі N 757/76875/17-ц, від 30 жовтня 2019 року в справі N 523/15764/16-ц, від 30 січня 2019 року в справі N 461/5297/16-ц, від 1 жовтня 2020 року у справі N 361/8331/18, від 13 січня 2021 року у справі N 686/6823/14.
При цьому, відсутність вини у неукладенні договору купівлі-продажу правового значення не мають та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку повернути сплачений за попереднім договором аванс, оскільки чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його частини у сторони попереднього договору у випадку неукладення основного договору.
В силу положень частини третьої статті 635 ЦК України припиняються зобов'язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов'язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов'язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Проте припинення зобов'язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.
Пунктом 5 Попереднього договору сторони погодили, що у випадку відмови (ухилення) відповідача від продажу квартири у строк, передбачений Попереднім договором, або наявної заборони на продаж майна Відповідачем, або визнання будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Відповідач повинен повернути Позивачу одержану від нього суму авансу в розмірі протягом одного місяця.
Згідно з частинами першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 не було виконано умови п. 5 попереднього договору, в зв'язку з чим було порушено права позивача ОСОБА_1 , тому остання має право на стягнення з відповідача відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу квартири грошових коштів у сумі 419 900,00 гривень (чотириста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.).
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів (авансу) за попереднім договором купівлі-продажу квартири.
У порядку статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 199,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти сплачені під час укладення попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири від 23 січня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрованого в реєстрі за №184, в розмірі 419 900,00 грн (чотириста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 199,00 грн (чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень) 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 23 лютого 2026 року.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .
Суддя Ірина КОЗАК