Справа № 359/1746/26
Провадження № 1-кп/359/449/2026
6 березня 2026 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №120261111000000291, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2026 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Конело-Хутори Жашківського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, за таких обставин.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за наступних обставин:
Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2021 по справі № 759/22823/21, яка набрала законної сили 16.12.2021, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Проте ОСОБА_4 14.10.2024 о 20 год. 50 хв, будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, діючи умисно, керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» з державним номерним знаком " НОМЕР_2 " по вул. Зодчих, 4 у м. Києві, де був зупинений працівниками УПП у м. Києві ДПП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.11.2024 у справі 759/23401/24, яка набрала законної сили 06.12.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Крім того, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2025 у справі 759/27275/24, яка набрала законної сили 31.01.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Крім того, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28.07.2025 у справі 759/13524/25, яка набрала законної сили 08.08.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
В подальшому 12.02.2026 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, відповідно до постанов Святошинського районного суду м. Києва від 26.11.2024 по справі 759/23401/24, від 21.01.2025 у справі 759/27275/24, від 28.07.2025 у справі 759/13524/25, умисно, з метою невиконання постанови суду, керував транспортним засобом «HYUNDAI HD72» з державним номерним знаком « НОМЕР_3 » по автодорозі Т1026, біля повороту на вулицю Ланова в с. Дударків Бориспільського району Київської області, де був зупинений працівниками ВРПП Бориспільського РУП ГУНП у Київській області.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив дії, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті показання ОСОБА_4 надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні, інкримінованого кримінального правопорушення, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорював та у судовому засіданні показав обставини вчинення кримінальних правопорушень, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому обвинуваченні. Обвинувачений зобов'язувався більше не сідати за кермо транспортних засобів, зважаючи на відсутність у нього відповідних прав на їх керування.
Так, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, вчиненого ним кримінального правопорушення, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що він дійсно керував транспортним засобом за відсутності прав керування та маючи відповідні заборони керування транспортними засобами згідно ухвалених судових рішень. Водночас він зазначив, що вчинив такі дії через складні життєві обставини, оскільки керування транспортним засобом є для нього способом заробітку.
Також обвинувачений зазначив, що у скоєному він щиро розкаюється та завіряв суд, що більше не порушуватиме закон в майбутньому. Він зробив відповідні висновки та дуже сильно жалкує, що так вчинив. Тому просив суд суворо його не карати та надати йому можливість виправитись.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо наданих ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред'явленого йому обвинувачення.
Також судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
При встановлених обставинах, аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_4 винним, зважаючи на надані ним показання в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано: за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
Тому суд вважає, що ОСОБА_4 повинен бути засудженим за ч.1 ст. 382 КК України в межах санкції даного кримінального закону.
Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкції визначеного ч.1 ст. 382 КК України.
Так, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України, є не тяжким злочином, оскільки передбачає покарання у виді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років. Також суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінального правопорушення, яке є умисним.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують, відповідно ст. 67 КК України, покарання не встановлено.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 та ст.126 КУпАП, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, з середньою спеціальною освіту, має на утриманні малолітню дитину та є ветераном війни.
За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень від головуючого не отримував, виконував покладені на нього обов'язки.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Обвинувачений не є інвалідом та не досяг пенсійного віку.
З цього приводу, суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину призначити покарання у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 382 КК України.
Дана міра покарання щодо обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обраний, підстав для його обрання судом не встановлено.
На підставі викладеного та ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 1 ст. 382 КК України, та керуючись ст. ст. 100, 124, 318, ч. 3 ст. 349, ст. 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Засуджений ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100).
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1