Справа № 357/15617/25
1-кп/357/203/26
про виправлення описки
25 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, питання про виправлення описки у вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року, у кримінальному провадженні № 12025116030000448 від 01 червня 2025 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
на розгляді суду перебувало кримінальне провадження № 12025116030000448 від 01 червня 2025 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
24 березня 2026 року судом постановлений вирок.
25 березня 2026 року у резолютивній частині вказаного вироку виявлена описка в написанні по батькові обвинуваченого, а саме: зазначено « ОСОБА_4 », замість правильного « ОСОБА_5 ».
25 березня 2026 року учасники кримінального провадження на розгляд піднятого питання до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому, відповідно до ст. 379 КПК України, суд вирішив проводити розгляд без них.
За результатами розгляду, суд дослідивши матеріали кримінальної справи дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно з практикою Верховного Суду, опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення (постанова від 07 березня 2024 року, справа ЄУН 446/1917/16-к, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117721231).
Виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень (постанова від 12 листопада 2020 року, справа ЄУН 127/8685/19, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902884).
Із дослідженого вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року, судом з'ясовано, що в ньому допущена описка, а саме: у резолютивній частині в написанні по батькові обвинуваченого зазначено « ОСОБА_4 », замість « ОСОБА_5 ».
Суд вважає, що це є технічною опискою, яка є істотною та підлягає виправленню.
Отже, керуючись ч. 1 ст. 379 КПК України, суд
внести виправлення до резолютивної частини вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2026 року, замінивши по всьому її тексту по батькові обвинуваченого з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, у порядку встановленому законом, протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6