провадження № 3/294/99/26
справа № 294/22/26
26 березня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173- 2, ч.1 ст. 184, ч.1 ст. 184 КУпАП -
29.12.2025 близько 22 год. 10 хв. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 , виганяла з будинку на вулицю, ображала словами нецензурної лайки, погрожувала фізичною розправою, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465954 від 29.12.2025.
Крім того, 14.01.2026 близько 14 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , неналежно виконувала свої батьківські обов'язки щодо виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , а саме: матір перебувала у п'яному вигляді про що неодноразово було наголошено ССД Вільшанської сільської ради щодо потреби у її лікуванні від алкогольної залежності, однак ОСОБА_1 продовжує зловживати алкогольними напоями, що загрожує життю та здоров'ю дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465995 від 15.01.2025.
Крім того, 14.01.2026 близько 14 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: матір перебувала у п'яному вигляді про що неодноразово було наголошено ССД Вільшанської сільської ради щодо потреби у її лікуванні від алкогольної залежності, однак ОСОБА_1 продовжує зловживати алкогольними напоями, що загрожує життю та здоров'ю дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465996 від 15.01.2025.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Зважаючи на викладене, справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №294/22/26 (провадження №3/294/99/26) та ч.1 ст. 184 КУпАП №294/85/26 (провадження № 3/294/261/26), №294/86/26 (провадження №3/294/262/26) необхідно об'єднати в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер справи №294/22/26 (провадження № 3/294/99/26).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, пояснила, що домашнього насильства відносно матері ОСОБА_2 не вчиняла, що 29.12.2025 вони з нею вживали алкогольні напої, після чого у них виник конфлікт, вони почали сваритись, матір її вдарила по голові, а вона дала здачі, а саме: ляпаса. Однак, це бло не домашнє насильство, а звичайна сварка. Щодо невиконання батькіських обов'язків також заперечила. Діти до школи ходять, вдягнутися мають, їсти в будинку завжди є що, а тому те, що вона інколи вживає алкоголь, не свідчить, що не виконує батьківськи обов'язки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні докази, долучені до протоколів про адміністративні правопорушення, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного праворпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП та правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо епізоду за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд дослідив наступні докази, долучені на підтвердження факту вчинення адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465954 від 29.12.2025, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та подію від 29.12.2025, згідно з яким ОСОБА_2 повідомила в поліцію про те, що ОСОБА_1 вчинила відносно неї психологічне домашнє насильство, а саме погрожувала фізичною розправою, принижувала;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 29.12.2025, в яких остання вказала, що 29.12.2025 близько 22 год між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого остання вигнала її на вулицю та не впускала до будинку;
- письмові поясненням ОСОБА_1 від 29.12.2025, в яких остання вказала, що після вживання алкогольних напоїв у неї виник конфлікт із матір'ю та донькою.
Судом приймається також до уваги те, що на розгляді суду перебуває протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465962 від 14.01.2026, відповідно до якого в АДРЕСА_1 виявлено ОСОБА_2 , яка ображала брутальною лайкою та погрожувала фізичною розправою своїй доньці ОСОБА_1 , відносно якої вчинила домашнє насильство.
Аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід вважати, що під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Водночас, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вбачається будь - яких доказів, які свідчать про завдання чи можливе завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , або фактичних даних про те, що в останньої були реальні підстави побоюватись за свою безпеку чи безпеку третіх осіб. Навпаки, сукупність наявних у справі доказів та факт складення відносно ОСОБА_2 протоколу за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП свідчить про виниклі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побутові конфлікти.
Сама по собі ненормативна лексика чи будь які інші висловлювання негативного характеру особи не формують собою домашнє насильство та не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства, а протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства та таким за своєю суттю не являється.
Для сімейного насильства має бути виражена безсумнівна жертва і такий же виражений безсумнівний агресор. Якщо такої визначеності немає, обидві сторони демонструють невміння вирішувати конфлікти цивілізовано, гідно, з дотриманням моральних норм, однак зазначене є не домашнім насильством, а конфліктом.
Щодо епізодів за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідальність настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх заміняють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 150 СК України батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, судом досліджено долучені докази, а саме:
- протоколи про адміністративні правопорушення серій ВАД № 465995, №465996 від 15.01.2025;
- акт обстеження умов проживання ССД Вільшанської сільської ради Житомирського району від 15.01.2025, згідно якого умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 є задовільними, в кімнатах прибрано, наявні необхідні меблі та побутові прилади, є продукти харчування та дрова для опалення. У веранді та на кухні присутня цвіль на стінах через перепади температури та утворення конденсату;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання вказала, що 14.01.2026 близько 14:00 год вона вживала алкогольні напої - пиво, після чого у неї виник конфлікт з матір'ю. Дані події відбуваються систематично, однак ОСОБА_4 не вважає, що має алкогольну залежність. Зобов'язується дотримуватись своїх обов'язків щодо належного виховання своїх дітей.
Обов'язки батьків або осіб, що їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей визначені Сімейним кодексом України.
Обов'язки батьків визначені у ст.150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №465995, № 465996 від 15.01.2026, якими зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, не містять відомостей про те, яким саме чином вона не виконувала свої батьківські обов'язки, передбачені вимогами ст. 150 СК України, не зазначена форма вини та наслідки, що настали саме у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків, їхній причинний зв'язок. Навпаки, актами обстеження умов проживання ОСОБА_1 зафіксовано задовільні умови проживання для дітей, фактів безпричинного прогулу дітьми навчальних закладів не встановлено, інших даних, які б свідчили про загрозу життю чи здоров'ю дітей, матеріали справи не містять.
Відсутність чіткої вказівки на те, які саме дії вчинено (не вчинено) ОСОБА_1 , що б перебували у причинно - наслідковому зв'язку з певними негативними наслідками для дітей, свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на її захист.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено, поза розумним сумнівом, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч.1 ст.184 КУпАП, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказані правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу даних адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №294/22/26 (провадження №3/294/99/26) та ч.1 ст. 184 КУпАП №294/85/26 (провадження № 3/294/261/26), №294/86/26 (провадження №3/294/262/26), об'єднаному провадженню присвоїти №294/22/26 (провадження № 3/294/99/26).
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову.
Скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області.
Суддя Ірина БІЛЕРА