Справа № 490/2568/26
н/п2-а/490/71/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 березня 2026 року
Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Гуденко О.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
24 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому скасувати постанову, оформлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 №1104 від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Також в позові просить поновити пропущений строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення №1104 від 20.10.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановлених статтею 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України і дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
На виконання вищезазначеного позивачу необхідно надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивач надав заявив про поновлення строку звернення до суду, проте не зазначив, які саме просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновити цей строк.
Позивач зазначає , що не міг бути присутнім при розгляді справи та оформленні оскаржуваної постанови, оскільки знаходився у лікарні за направленням відповідача про що останній достеменно був обізанний, але як можна бачити з матеріалів заяви, позивач звернувся до суду з заявою лише 24.03.2026 року.
Але з протоколу вчиненян адімінстартивного правовпорушення вбачається, що позивач був достовірно обізнаний про розгляд адімінстратвиної справи 20.10.2025 року, проте на лікуванні перебував до 27.10.2025 року.
У заяві позивач навів недостатньо мотивів для поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, оскільки не обгрунтував поважність причин незвернення до суду у період після припинення лікування.
Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивач доказів, які б вказували на поважність причин тривалого пропуску строку звернення до суду з позовом, суду не надав.
Наслідками подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання про поновлення строку звернення до суду залишити без задоволення.
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є повернення позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО