Справа №490/2540/26
Провадження №1-кп/490/941/2026
27 березня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районного суду м. Миколаєва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеному 27.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020001530, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Обвинувальний акт, пред'явлений ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
Дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суд м. Миколаєва. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-1 - 10 ч. 1 або ч. 2 статті 284 КПК України.
Прокурор в своїй доповіді вказав на можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 висловили думку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої просив підготовче судове засідання проводити без його участі, щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечує.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за №12025152020001530, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Також, від прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. Обвинувачений раніше судимий, що свідчить про схильність особи до злочинної діяльності. Підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відсутні, оскільки він не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просиливідмовити в задоволенні клопотання, вказали що ризики на які посилається прокурор є необґрунтованими та недоведеними.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді 29.12.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 24.02.2026 року включно. Ухвалою слідчого судді від 23.02.2026 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 27 березня 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування) без права внесення застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні підтвердилися.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.1 ст. 121 КК України, по якій обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, раніше судимий, не працює, не одружений, що вказує на відсутність стійких соціальних зв'язків. Підстави стверджувати про наявність ризику переховуватися від суду є те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду. Крім того обвинувачений відповідно до ухвали Вознесенського міськрайонного суду від 14.10.2025 року був умовно-достроково звільнений від відбування покарання для подальшого проходження військової служби.
Також обвинувачений надає в оренду частину кімнат будинку за адресою АДРЕСА_1 потерпілому ОСОБА_7 , в одній з кімнат яких проживає і сам. Під час проведення огляду домоволодіння обвинуваченому стало відомо імена та прізвища понятих, а також місця їх мешкання. А тому є достатні підстави стверджувати про наявність ризику незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні
Будь яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не має, підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не встановлено і застосування більш м'ягких запобіжних заходів на думку суду не забезпечать його належної процесуальної поведінки.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 176-178, 182-183, 194, 196-197, 314-317, 369-372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта по кримінальному провадженню, внесеному 27.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020001530, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщені Центрального районного суду м. Миколаєва на 21.04.2026 року о 11 год. 00 хв.
Про дату та місце судового засідання повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрану обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12025152020001530 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2025 року, на 60 днів, до 25 травня 2026 року включно, без права внесення застави.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.
Суддя ОСОБА_1