Справа №485/562/26
Провадження № 1-кс/485/128/26
про арешт майна
27 березня 2026 року м. Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026153310000026 від 25 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
встановив:
26 березня 2026 року начальник Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Від прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 надійша заява про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.
ОСОБА_4 у судове засідання не прибула.
Розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до клопотання, 25.03.2026 до ЧЧ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ст. сержанта поліції ОСОБА_5 , про те, що під час патрулювання м.Снігурівка по вул. Центральній, біля домоволодіння, 109, було зупинено транспортний засіб марки "Hyundai Sonata" державні номерні знаки " НОМЕР_1 ", під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході перевірки документів, а саме посвідчення водія виданого на ім?я останньої з серією та номером" НОМЕР_2 ", встановлено, що посвідчення з вказаними реквізитами має ознаки підробки, а саме якість друку.
Проведеною, на місці зупинки транспортного засобу перевіркою в базі ІПНП, вказаного вище посвідчення водія серією та номером " НОМЕР_2 " встановлено, що посвідчення водія з серією та номером " НОМЕР_2 " зареєстровані на ім'я іншої особи, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про даний факт 17.03.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026153310000026 від 25.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що 25.03.2026 він на підставі наказу начальника ГУНП в Миколаївській області № 708 від 28.02.2026 перебував на патрулюванні м. Снігурівка Миколаївської області.
В ході патрулювання, відпрацьовуючи територію м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області близько 07 год. 50 хв., по вул. Центральній, біля домоволодіння, 109, у зв'язку з порушенням водієм п. 2.3В ПДР України було зупинено автомобіль марки "Hyundai Sonata" державні номерні знаки " НОМЕР_1 " під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок порушення водієм зазначеного вище пункту ПДР України відносно останнього було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП (п. 2.3 В ПДР України).
Крім цього, під час перевірки документів та посвідчення водія, в останньому було виявлено ознаки його підробки, про що свідчить якість друку. При перевірці посвідчення через базу ІПНП вкладку посвідчення водія, було встановлено, що за серією та номером посвідчення, які вказані на останньому в базі ІПНП, виявлений інший власник посвідчення, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході спілкування з ОСОБА_4 , остання повідомила, що вона в травні 2025 року придбала вказане посвідчення в мережі інтернет, зокрема в додатку "ФЕЙСБУК" за 12 000 грн.
В подальшому ОСОБА_8 , зателефонував на лінію "102" та повідомив про вказаний факт.
З пояснень ОСОБА_4 було встановлено, що в травні 2025 року перебуваючи за місцем проживання в інтернет мережі в месенджері "Фейсбук" вона знайшла оголошення про допомогу у виготовлені водійських посвідчень. Після цього, за допомогою меседжеру, написала невстановленій особі, що бажає отримати посвідчення водія на що їй повідомили, що вартість посвідчення складає 12 000 грн, та впродовж одного тижня, посвідчення буде готове.
На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодилася та виконуючи вказівки невстановленої особи, надіслала своє фото та інші документи зі своїми анкетними даними.
Після перерахунку грошових коштів, на ім'я ОСОБА_4 впродовж 10 днів через перевізника "Нова Пошта", в якій було замовлене нею раніше водійське посвідчення з категорією "В".
25.03.2026 близько 07 год. 50 хв., ОСОБА_4 рухаючись по вул. Центральній м. Снігурівка Миколаївської області на власному автомобілі марки "Hyundai Sonata" державні номерні знаки " НОМЕР_1 ", була зупинена працівниками поліції. На законну вимогу пред'явила посвідчення водія " НОМЕР_2 ", видане на ім'я останньої, та в ході їх огляду працівниками поліції, було виявлено, що вказане посвідчення має ознаки підробного.
25.03.2026 проведеним оглядом місця події встановлено, що посвідчення водія, серії " НОМЕР_2 " видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 13.05.2025 ТСЦ 8042, дійсне до 13.05.2027 має явні ознаки підробки, зокрема на ньому на боковій частині мається надпис "№БАА010671" та останнє відрізняється від установленого законом зразка шрифтом друку.
За результатами огляду, посвідчення водія упаковано до спеціального пакету № PSP 1097906, та вилучено до ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Правовою підставою для арешту майна прокурор називає те, що воно є тимчасово вилученим майном, а також необхідне для проведення слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обставини зазначені у клопотанні прокурора підтверджені доданими матеріалами: витягом з ЄРДР, рапортом ОСОБА_9 від 25.03.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , поясненнями ОСОБА_4 , протоколом огляду місця події від 25.03.2026 року, фототаблицею до протоколу огляду місця події (автомобіль, посвідчення водія), копією посвідчення водія НОМЕР_2 .
Постановою від 25.03.2026 посвідчення водія серії " НОМЕР_2 " на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026153310000026.
Матеріали клопотання містять достатньо даних, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 13.05.2025 року, що видане ТСЦ 8042, на ім'я ОСОБА_4 , відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України та п.3 ч.2 ст.167 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку, що є підстави для арешту вилученого майна, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - попередження втрати, знищення, приховування, перетворення, пошкодження або відчуження вилученого в ході проведення огляду посвідчення, оскільки воно має значення речового доказу у кримінальному провадженні, що, як наслідок, перешкодить подальшому досудовому розслідуванню.
При цьому, обмеження у користуванні посвідченням водія з ознаками підробки його фактичним володільцем ОСОБА_4 буде розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання начальника Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_4 на підставі протоколу огляду місця події від 25 березня 2026 року, а саме: на посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого 13.05.2025 ТСЦ 8042 (строк дії до 13.05.2055, з відкритою категорією В) на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони користування та розпорядження ним, на строк до скасування арешту.
Копію ухвали направити прокурору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутній під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1