27.03.2026
Справа № 482/709/26
Номер провадження 2-о/482/26/2026
Іменем України
27 березня 2026 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особи - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися до ОСОБА_1 на відстань у 200 метрів, а також до частих місць відвідування потерпілою особою;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
У обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 2022 року наше життя з сином ОСОБА_2 не ладиться і постійно погіршується. Постійні сварки та претензії з боку сина у присутності його малолітнього сина, заявницю звернутися до суду стосовно позбавлення батьківських прав, батьків її малолітнього онука, оскільки батьки з самого народження дитини постійно займаються своїми справами, відпочивають, розважаються, вживають спиртні напої, тобто ведуть аморальний спосіб життя. Вихованням, лікуванням та утриманням онука займається лише заявниця..
07.07.2025 року з вищевикладених підстав, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно сина, що підтверджується рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області про позбавлення батьківських прав. Наразі ОСОБА_1 є законним представником - опікуном свого онука ОСОБА_3 .
Стосунки заявниці із сином стали ще гіршими ніж були. ОСОБА_2 не являвся додому, а коли приходив то перебував під впливом наркотичних речовин та систематично чинив сварки. Безпідставно ображав заявницю, висловлювався нецензурною лайкою в її бік, кричав при дитині, погрожував, навіював почуття провини, невпевненості чим принижував заявницю та її честь та гідність.
Заявниця вказує, що кривдник не має права застосовувати фізичну силу заламувати їй руки, висловлюватись на її адресу таким чином, бо це є фізичним та психологічним насиллям, кожного дня відчувати на собі його протиправні дії всі ці образи порівняння, знецінюють її як особу, матір та як жінку.
Так 26.05.2025 року кривдник знову спричинив сварку, почав вчиняти умисні дії психологічного характеру, умисно висловлював погрози, ображав нецензурною лайкою в мою сторону, внаслідок чого була завдана шкода моєму психологічному здоров'ю, про що ОСОБА_1 повідомила правоохоронні органи.
За результатом звернення заявницею до поліції працівниками було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608012 від 26.05.2025 року, у якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення кривдником за ч.1 статті 173-2 КУпАП. Згідно постанови від 20.06.2025 року у справі № 482/1214/25, н/п 3/482/605/2025 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно потерпілої ОСОБА_1 .
Кривдник вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи.
Також, 22.07.2025 року о 14 год. 00 хв. за місцем мого проживання, кривдник в стані алкогольного сп'яніння знову спричинив сварку, ображав заявницю нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, ОСОБА_1 знову викликала правоохоронні органи, на що ними було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 721612 від 22.07.2025 року, матеріали адміністративної справи було направлено до Новоодеського районного суду Миколаївської області для розгляду.
Згідно постанови від 20.10.2025 року у справі №482/1634/25, н/п 3/482/733/2025 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП стосовно потерпілої ОСОБА_1 .
Кривдник вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в висловлюванні в мою сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи.
Втім він все рівно не залишає заявницю та дитину у спокої та продовжує чинити протиправні дії, вона не має змоги спокійно навіть ходити по вулицях мого міста.
Працівники поліції кожного разу проводять із кривдником профілактичні бесіди, а також попереджають не лише про адміністративну, а й кримінальну відповідальність, проте, кривдник ігнорує та не сприймає ніякі зауваження.
12.02.2026 року, син знову прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння та спричинив сварку у присутності дитини ОСОБА_3 , вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного морального тиску.
Протягом 2025-2026 років систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , на підставі чого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за № 12026152280000044 від 13.02.2026 за ст. 126-1 Кримінального кодексу України (КК України).
Згідно відомостей, що наявні на офіційному сайті Судова влада України протягом 2020-2025 р. гр. ОСОБА_2 притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності Новоодеським районним судом Миколаївської області не одноразово.
Систематично, дії кривдника змушують заявницю викликати поліцію, щоб захистити свого онука який перебуває під її опікою та своє життя, працівники поліції кожного разу проводять із кривдником профілактичні бесіди.
Заявниця вказує, що вона не в змозі захистити себе від його образливого ставлення. Систематично, дії кривдника змушують її викликати поліцію та переховуватись разом з дитиною від ОСОБА_2 , щоб захистити своє життя.
Єдиним можливим захистом своїх прав, вона вбачає звернення до суду, для видачі обмежувального судового припису, бо будь-які дії працівників поліції кривдник ігнорує. Щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від повторного вчинення психологічного та фізичного домашнього насильства щодо неї до кривдника потрібно застосувати обмежувальний припис.
Посилаючись на вищевикладене заявниця просила суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 застосувавши вищевказані обмеження.
У судове засідання заявник та заінтересована особа не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ст.350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У судовому засіданні встановлено, що заявник матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07.07.2025 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно сина , що підтверджується рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області №482/2392/24 про позбавлення батьківських прав.
Таке рішення суду було обгрунтовано сукупністю досліджених доказів, серед яких покази свідків, та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності які узгоджуються між собою, згідно яких ОСОБА_2 систематично на місцем проживання своєї матері ОСОБА_1 та малолітнього сина, який має особливі потреби та має вразливий психо-емоційний стан вчиняв домашнє насильство у тому числі і у присутності дитини.
Наразі ОСОБА_1 є законним представником - опікуном свого онука ОСОБА_3 .
Як видно із досліджених судом постанов у справах про адміністративні правопорушення за ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_1 .
Зокрема відповідно до постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.06.2025 р. (справа № 482/1214/25), відповідача по справі ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, вчиненого ним 26.05.2025 р. відносно ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП з застосуванням відносно нього покарання у вигляді штрафу.
Крім того як видно із постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.10.2025 року у справі №482/1634/25, ОСОБА_2 22.07.2025 року о 14 год. 00 хв., в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 22.07.2025 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_2 , будучи особою, яку 20.06.2025 року постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме ображав її словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Протягом 2025-2026 років ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , на підставі чого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за № 12026152280000044 від 13.02.2026 за ст. 126-1 Кримінального кодексу України (КК України).
З наведеного видно, що ОСОБА_2 раніше вчиняв щодо ОСОБА_1 домашнє насильство та продовжує його вчиняти, примирення між сторонами та переходу на шлях виправлення ОСОБА_2 не відбулося.
Суд вважає, що вжиті заявницею розумні заходи для її захисту, а саме звернення до правоохоронних органів не дали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявниці.
Відповідно до ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Відповідно до ст.350-3 ЦПК України, заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
Відповідно до приписів ст.350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ст.350-6 ЦПК України).
Як наголошує п. 3, 6, 7, 8 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Статтею 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Встановивши фактичні обставини справи, в сукупності з дослідженими належними та допустимим доказами, які наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність факту домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Беручи до уваги ризики повторного вчинення ОСОБА_2 , домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 , які є достатньо обґрунтованими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд приходить до переконання, що заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису слід задовольнити, видавши стосовно ОСОБА_2 обмежувальний припис строком шість місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав з покладенням на нього наступних обов'язків:
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 ;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися до ОСОБА_1 на відстань у 100 метрів;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Вирішуючи питання судових витрат по справі, суд враховує положення ст.350-5 ч.3 ЦПК України і вважає необхідним судові витрати, пов'язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 350-1 350-6, 350-8, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особи - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний припис строком 6 (шість) місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав з покладенням на нього наступних обов'язків:
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 ;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися до ОСОБА_1 на відстань у 100 метрів;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко