Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/208/26
Провадження № 2/945/823/26
26 березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
26 січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач) через свого представника Дармограй Анастасію Тимофіївну в системі «Електронний суд» сформувало до Миколаївської районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» посилалося на те, що відповідно до укладеного між ним та відповідачем кредитного договору № 528418-КС-001 від 06 березня 2025 року, відповідач отримав кредит у розмірі 16 000 грн 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника.
Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 54 240 грн 00 коп., з яких: 16 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 27 040 грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам; 8 000 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ; 3 200 грн 00 коп. - заборгованість за комісією. Крім того позивач просить стягнути судові витрати з відповідача, які складаються із судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази у вигляді: рішення структурного підрозділу або посадової особи банку на підтвердження факту випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 06.03.2025 року (дата видачі кредиту) по 21.08.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).
10 березня 2026 року від Акціонерного товариства «ПриватБанк» надійшли витребувані документи.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» не з'явився, при цьому з тексту позовної заяви вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулись ухвала суду про відкриття провадження та повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем 06 березня 2025 року укладено договір № 528418-КС-001 про надання споживчого кредиту.
Згідно умов Договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі- Договір).
Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижні. Стандартна процентна ставка: в день 1%, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі- Комісія): 3 200,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 16 000,00 грн. Строк дії Договору: до 21.08.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 39 571,57 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 23 571,57 процентів (а. с. 19-23 та на звороті).
Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5735 на підставі положень Закону України Про електронну комерцію".
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом UA-6151 на номер телефону відповідача НОМЕР_3 . А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому.
Отже судом встановлено, що сторони, підписавши договір позики погодили усі істотні його умови.
Разом з тим, саме по собі підписання договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів. При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
До позову додано підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від ТОВ «ПрофітГід», згідно з яким 06.03.2025 на номер платіжної картки отримувача № НОМЕР_4 перераховано кошти у сумі 16 000 грн.
Судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» письмових доказів, які б підтверджували факту випуски банківської картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та виписок про рух коштів по рахунку на картки № НОМЕР_1 за період з 06.03.2025 року по 21.08.2025 року.
10 березня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь про те, що на ім'я ОСОБА_1 не емітовано банківську картку НОМЕР_4 . Надати відомості про особу, на ім'я якої було емітовано карту не вбачається можливим, оскільки недостатньо інформації для пошуку.
З 10.03.2026 по день розгляду позовної заяви клопотань про повторне витребування доказів суду не надано. У судове засідання представник позивача не з'явився.
У відповідності до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1)керує ходом судового процесу; 2)сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3)роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4)сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Представником позивача повторно клопотання не заявлено, а підстав для витребування доказів у цій справі суд не вбачає.
За такого, суд звертає увагу, що з долучених до позовної заяви документів не встановлено доказів на підтвердження перерахування коштів на кредитну картку відповідачу, доказів зарахування кредитних коштів, їх суму.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20.
Надані представником позивача розрахунку боргу в односторонньому порядку, залежить від його волевиявлення, не є первинним документом та не підтверджує ні факт користування відповідачем кредитними коштами, ні факт наявності заборгованості.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, клопотання про витребування доказів не подав, а отже на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідачу ОСОБА_1 перераховані та зараховані на його картку кредитні кошти, що він користувався ними та порушив свої зобов'язання з повернення кредитних коштів позивачем не надано.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і оскільки саме на позивача в силу положень статей 12, 13 ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, відтак неподання відповідачем відзиву на позовну заяву саме по собі не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин встановленими.
Отже, у зв'язку із не доведенням факту видачі відповідачу кредитних коштів, фактичного користування відповідачем кредитними коштами та порушення своїх зобов'язань з їх повернення, суд вважає, що підстави для стягнення на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості, на яку вказують - відсутні.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141 ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики - відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄРДПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ЛОПІНА