Справа № 489/2689/26
Провадження № 1-кс/489/1830/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
27 березня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2023 за №62023150010001672, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не маючого на утриманні дітей, офіційно не працевлаштованого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України,
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання просив його задовольнити.
Підозрюваний вказував, що є інвалідом 2 групи, проте документи на підтвердження вказаних обставин відсутні. Просив не застосовувати до нього тримання його під вартою, у зв'язку з необхідністю оформлення документів з приводу наявної у нього хвороби. Зазначив, що був направлений військовою частиною до лікарні для проходження лікування та військово-лікарської комісії. Проте лікування не завершив, поїхав додому. Через вживання алкогольних напоїв не повернувся у встановлений строк до лікарні і до військової частини. В подальшому до військової частини також не повертався. Пояснив, що проживає з дружиною без реєстрації шлюбу, має двох малолітніх дітей, батьком яких офіційно не значиться, не працевлаштований.
Захисник також заперечувала проти клопотання прокурора, посилаючись на наявне у підозрюваного захворювання та статус особи з інвалідністю, вважає, що утримання ОСОБА_5 під вартою негативно вплине на стан його психічного здоров'я.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За версією органу досудового розслідування, солдат ОСОБА_5 14.05.2023 о 08 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи військову службу посаді старшого стрільця - оператора 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, не з?явився вчасно на службу до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з?явився вчасно на службу без поважних причин, до 18 год. 29 хв. 25.03.2026.
25.03.2026 ОСОБА_5 затриманий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
26.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин викладених вище.
Щодо обґрунтованості підозри.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими під час розгляду клопотання, наявними в матеріалах кримінального провадження, наданими в копіях, доказами, а саме: Актом службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 10.02.2025 за фактом неповернення з лікувального закладу солдата ОСОБА_5 з додатками; Направленням ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби; Короткою випискою з історії хвороби № 612/23 від 13.05.2023; протоколами допиту свідків від 11.04.2024.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.
Щодо наявності ризиків.
Слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та не передбачає можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням, має достатню обізнаність, щоб розуміти суть пред'явленої підозри та покарання за інкриміноване діяння, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що ОСОБА_5 після самовільного залишення місця служби протягом тривалого часу з травня 2023 року до військової частини не повертався, наявний ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Водночас прокурором не доведено наявність ризику впливу на свідків. Так, в клопотанні не вказані конкретні свідки, на яких може вплинути підозрюваний. Матеріали додані до клопотання не містять відомостей, що з часу вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , він намагався вплинути на свідків в даному провадженні.
Також прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Слідчий суддя враховує дані про ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, відсутність відомостей про тісні соціальні зв'язки, та з урахуванням встановлених обставин, які доводять наявність вказаних вище ризиків, вважає, що для запобігання вказаним ризикам на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому адекватним запобіжним заходом для підозрюваного буде тримання під вартою.
Для запобігання встановленим ризикам на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, який розрахований на свідому, правомірну поведінку підозрюваного, і який не зможе фізично убезпечити від настання вказаних ризиків.
При досліджені Короткої виписки з історії хвороби № 612/23 від 13.05.2023, встановлено, що ОСОБА_5 дійсно має захворювання, проте відомостей, що вказане захворювання має наслідком непридатність його до військової служби у період самовільного залишення військової частини, який інкримінується, а також, що вказане захворювання перешкоджає триманню його під вартою, - відсутні.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином право визначати чи не визначати розмір застави належить до повноважень слідчого судді, суду.
Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про визначення застави та її розміру, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Висновки суду.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити частково та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн 00 коп., якого буде достатнього для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк перебування під вартою ОСОБА_5 обчислювати з дати його затримання 25 березня 2026 року до 23 травня 2026року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн 00 коп.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , обов'язки:
- не відлучатись з м. Снігурівка Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, проходження служби;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку їх наявності).
Роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1