Справа № 487/2070/25
Провадження № 1-кс/487/1576/26
26.03.2026 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ Головного управління Національної поліції в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62025080200000670 від 28.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 ,-
Старший слідчий ВРЗСТ СУ Головного управління Національної поліції в Херсонській області капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладанням на нього наступних обов'язків: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом.
У клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку слідчого, підозрюваний, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим (до восьми років позбавлення волі), може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, продовживши ігнорувати Правила дорожнього руху України, що може призвести до тяжких наслідків.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 179 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200000670 від 28.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 березня 2025 року близько 19:00, в темну пору доби, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем Mercedes-BenzVito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі між населеними пунктами Берислав та Велика Олександрівка Бериславського району Херсонської області, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку м. Берислав, в районі с. Брускінське, діючи з кримінальною протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/122-26/808-ІТ від 12.03.2026 року, порушив вимоги п. п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, завчасно не зайняв відповідне безпечне положення в межах своєї сторони проїзної частини, виїхавши на зустрічну смугу руху, не обравши при цьому безпечний інтервал під час зустрічного роз'їзду, чим створив небезпеку для руху зустрічного транспортного засобу: бойової машини піхоти Bradley M2А2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внаслідок чого відбулося зіткнення з останнім.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля Mercedes-BenzVito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 20-МС від 27.01.2026, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток склепіння черепа, правих скроневої та тім'яної кісток, забій головного мозку, крововиливи під тверду та м'яку мозкові оболонки, у м'які тканини голови, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
23.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження та були досліджені в судовому засіданні, а саме: у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.03.2025; протоках допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ; висновках експерта № СЕ-19/122-25/1801-ІТ від 17.04.2025, № СЕ-19/122-25/1802-ІТ від 15.05.2025, № 20-МС від 27.01.2026, № СЕ-19/122-26/808-ІТ від 12.03.2026; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_7 .
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризик це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від кримінального покарання, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому, в разі доведеності вини, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років
При цьому суд враховує, що з часу ДТП (27.03.2025) підозрюваним ОСОБА_4 не вчинялися спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що зменшує ризик переховування від органів досудового слідства та суду, проте не усуває його повністю.
Прокурором в судовому засіданні доведено також і існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: вплив підозрюваного на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, який зберігається до допиту їх судом.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор в судовому засіданні не доведено, при цьому суд враховує дані про особу ОСОБА_4 , який позитивно характеризується, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні необережного злочину.
При розгляді даного клопотання, крім наявності вищенаведених ризиків, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, слідчий суддя також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , має задовільний стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків: підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню доньку, 2017 р.н.; є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, має статус учасника бойових дій, нагороджений медаллю «За Донбас», раніше не судимий, про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення йому не повідомлено.
Отже, з огляду на обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-179, 194, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 23 травня 2026 року, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також виконувати обов'язки, передбачені пунктами 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти нею можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали до 23.05.2026 включно.
Повний текст ухвали оголошено 27.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1