Справа № 474/972/25
Провадження № 2/474/174/26
Іменем України
(заочне)
25.03.26р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
02.10.2025р. Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором № 1743719 від 04.09.2024р. у розмірі 19 062 грн. 00 коп.
Позов обґрунтований тим, що 04.09.2024р. між первісним кредитором ТОВ “СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1743719 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію».
На умовах, встановлених договором, первісний кредитор надав позичальнику кошти у кредит на споживчі (особисті) потреби. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 900 грн.; строк кредиту (строк дії договору) 348 днів; стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Первісний кредитор через партнера ТОВ “ПЕЙТЕК» виплатив відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 вказаний останньою при оформленні кредиту.
Відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі не в повному обсязі та з простроченням дати їх сплати, або не сплачуючи взагалі.
31.03.2025р. між ТОВ “СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ “СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02.-06/25, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору право вимоги, а фактор набуває право вимоги від клієнта і сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування.
Відповідно до додатку 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02.-01/25 заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1743719 складає 19 062 грн 00 коп.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 1743719 становить 19 062 грн 00 коп., з них: 3 900 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу, 7 362 грн - заборгованість по відсотках, 7 800 грн. - пеня.
Представниця позивача Паладич А. у судові засідання 11.12.2025р., 04.02.2026р. та 25.03.2026р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас разом з позовною заявою, подала клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, в якому позовні вимоги підтримала та дала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання 11.12.2025р., 04.02.2026р. та 25.03.2026р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи у її відсутність.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
25.03.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
04.09.2024р. о 10:07:33 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н731 підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).
04.09.2024р. о 10 год. 08 коп. між ТОВ “Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1743719 про надання споживчого кредиту (далі - договір № 1743719), відповідно до умов якого товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Сума кредиту - 3 900 грн.; строк кредиту - 348 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 29 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка 1% в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки становить 1% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за ввесь строк користування кредитом 2365,50% річних (загальна вартість кредиту 17 472 грн.) (п.п. 1.1-1.10.1 розд. 1 договору № 1743719).
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 04.09.2024р. або 05.09.2024 (п.п. 2.1, 2.2 договору № 1743719).
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, за методом факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. Якщо день надання та повернення кредиту співпадають нарахування процентів здійснюється за один день (п.п. 3.1, 3.2 договору № 1743719).
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів. У разі якщо дострокове часткове повернення кредиту відбулося не в дату платежу Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися від дати дострокового часткового повернення кредиту з врахуванням встановленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. Новий графік платежів розміщується в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача (п.п. 5.1, 5.2 розд. 5 договору № 1743719).
Товариство має право укладати договори про відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 4.1 договору № 1743719).
У розділі 4 (п. 4.3) договору № 1743719 сторони погодили, що споживач має право, зокрема:
- достроково повернути кредит як в повному обсязі так і частинами;
- відмовитися від укладення договору, про що повідомити товариство не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання та отримання його примірника, шляхом направлення письмового повідомлення на електронну адресу товариства чи поштову адресу рекомендованим цінним листом, та повернути отримані кошти протягом 7 днів з дня направлення товариству повідомлення. При цьому, у випадку неповернення споживачем загальної суми кредиту/процентів у зазначений строк відмова споживача від договору вважається такою, що не здійснювалася та договір продовжує діяти на тих же умовах.
У випадку невиконання та/або не належного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів споживач повинен сплатити товариству штраф: 585 грн. на 4 день такого невиконання та 42 грн. 90 коп. починаючи з 5 дня за кожен день невиконання (п. 6.4 розд. 6 договору № 1743719).
У п.п. 7.1, 7.3, 7.4 розд. 7 договору № 1743719 визначено, що цей договір укладається за допомогою ІКС Товариства доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет у порядку визначеному Законом України “Про електронну комерцію», у т.ч. шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача вказаний ним при вході в особистий кабінет. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом сторін, у тому числі споживача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора який формується автоматично для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Підписуючи договір споживач підтвердив, зокрема і те, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація про фінансову послугу відповідно до ст. 9 Закону України “Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії», що розміщена на веб-сайті, та що він ознайомлений з Правилами, повністю розуміє і приймає їх (п. 9.6 розд. 9 договору № 1743719).
Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній) або через особистий кабінет (п. 9.8 розд. 9 договору № 1743719).
Також у додатки до позовної заяви надано Додаток № 1 до договору № 1743719 -Графік платежів, з визначенням періоду кредитування починаючи з 04.09.2024р. до 18.08.2025р. (348 днів), суми кредиту як 3 900 грн. 00 коп. та процентів за користування кредитом - 13 572 грн. 00 коп. (з урахуванням застосування періоду зниженої процентної ставки). Та додано Правила надання коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ “Селфі кредит» затверджені наказом № 48-ФК від 29.08.2024р.
Договір № 1743719 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К121 04.09.2024р. о 10:08:01.
04.04.2025р. листом за вих. № 20250404-362 ТОВ “Пейтек» повідомила ТОВ “Селфі кредит», з яким було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу № 01042024 від 01.04.2024р., про успішність перерахування коштів за договором на платіжну картку клієнта від ТОВ “Селфі кредит» 04.09.2024р. 10:09:09 на суму 3 900 грн. 00 коп., призначення платежу - зарахування на картку НОМЕР_1 . ID НОМЕР_2 . Сайт торгівця selfiecredit.com.ua. Банк еквайр АТ “ПУМБ».
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1743719 виготовленого ТОВ “Селфі кредит» станом на 31.03.2025р. за період з 04.09.2024р. до 31.03.2025р., вбачається що боржнику у вказаний період нараховані відсотки: починаючи з 04.09.2024р. до 31.03.2025р. (209 днів) як 39 грн. в день (стандартна процентна ставка 1% в день). Також відповідачу 07.10.2024р. (4-й день прострочення) нараховані штрафні санкції 585 грн. та починаючи з 08.10.2024р. (5-й день прострочення) до 24.03.2025р. - 42 грн. 90 коп. в день, а 25.03.2025р. - 7 грн. 80 коп., всього за 179 днів прострочення нараховано штрафних санкцій на суму 7 800 грн. 00 коп. Відповідачем були внесені кошти на погашення кредиту 14.10.2025р. та 18.10.2024р., всього у сумі 750 грн., які були зараховані на погашення процентів. На кінець періоду сума заборгованості становить: 3 900 грн. тіло кредиту, 7 362 грн. 00 коп. - проценти та 7 800 грн. 00 коп. - штрафні санкції.
31.03.2025р. між ТОВ “СВЕА ФІНАНС» (фактор) та ТОВ “Селфі кредит» було укладено договір факторингу № 01.02-06/25 відповідно до умов якого клієнт відступає факторові права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені договором. Право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору, Акту приймання-передачі реєстру боржників, та оплати фінансування.
У Витязі з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-06/25 під порядковим № 321 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 19 062 грн. 00 коп., з яких: 3 900 грн. 00 коп. тіло кредиту; 7 362 грн. 00 коп. сума відсотків; 7 800 грн. 00 коп. штрафні санкції.
Згідно платіжної інструкції № 10015 від 01.04.2025р. проведено розрахунки за договором факторингу № 01.02.-01/25 від 31.03.2025р. між його сторонами.
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі - Закон № 675-VIII).
У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі “логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачкою та ТОВ “Селфі кредит» договору про надання споживчого кредиту № 1743719 в електронній формі та перерахування позичальниці кредитних коштів згідно його умов, та обставини погодження сторонами у договорі № 1743719 умов та порядку сплати процентів за зниженою та за стандартною процентними ставками, в межах строку кредиту 348 днів, та їх правомірне нарахування первісним кредитором у заявленому до стягнення розмірі.
Первісний кредитор виконав умови договору, відповідачка отримала кредитні кошти та використала їх, допустивши при цьому заборгованість, а позивач набув право вимоги до неї, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 3 900 грн. 00 коп., а також 7 362 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами.
Щодо вимоги про стягнення неустойки (пені) у розмірі 7 800 грн. 00 коп., то слід зазначити наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки нарахованої за період з 07.10.2024р. до 25.03.2025р. за договором укладеним з нею у вересні 2024р. (під час дії воєнного стану) задоволенню не підлягають.
Крім того, слід зазначити, що позивачем заявлено про стягнення пені, тоді як згідно з умовами кредитного договору відповідальність споживача за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо повернення кредитних коштів передбачена у виді штрафу у розмірах 585 грн. та 42 грн. 90 коп. (з 5 дня порушення), відповідно, що відображено також у розрахунку боргу, в графі “штрафні санкції».
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 431 грн. 15 коп. (59,08%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19 062 грн. 00 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 1743719 про надання споживчого кредиту від 04.09.2024р., станом на 02.10.2025р., в сумі 11 262 (одинадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 00 коп., з яких: 3 900 (три тисячі дев'ятсот) грн 00 коп. - заборгованість по тілу; 7 362 (сім тисяч триста шістдесят дві) грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» заборгованості за договором № 1743719 про надання споживчого кредиту від 04.09.2024р., станом на 02.10.2025р., в сумі 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн 00 коп. - пеня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» судовий збір в сумі 1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн 85 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн 55 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС».
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний “27» березня 2026 року.
Суддя Ф.Г. Сокол