Справа № 286/4165/24
25 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача Лугинця В.П.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу , -
11.11.2024 року позивач ОСОБА_4 (у зв'язку реєстрацією шлюбу 23.11.2024 прізвище ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з червня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (по день загибелі) в АДРЕСА_3 ; викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_8 , АДРЕСА_4 ; ОСОБА_9 , АДРЕСА_3 .
Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно проживали без реєстрації шлюбу із червня 2021 року спочатку в с.Острів Коростенського району Житомирської області, а потім в АДРЕСА_3 в житловому будинку, 1/2 частина якого належала на підставі договору дарування ОСОБА_4 , а інша 1/2 частина - ОСОБА_7 , яку він придбав у її брата. Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були співвласниками будинку та спільно проживали як чоловік та дружина, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет та інше, але не звернулися до органу ДРАЦС про реєстрацію шлюбу. Проживали однією сім'єю. Від спільного проживання дітей не було. ОСОБА_7 з серпня 2023 року перебував у лавах ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_4 він загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайське Донецької області. До цього всі знайомі, родичі і сусіди вважали їх сім'єю. ОСОБА_7 на випадок своєї загибелі вказав ОСОБА_4 своєю цивільною дружиною. Але відповідач ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_7 і з якою в позивачки неприязні стосунки, факту їх спільного проживання однією сім'єю не визнає, зневажає позивачку та заперечує її майнові права. Підтвердити факт можуть свідки. Встановлення факту необхідно для виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця.
У встановлений судом строк відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, мотивуючи зокрема тим, що посилання позивача на те, що нині померлий ОСОБА_7 нібито вказав її на випадок своєї загибелі, як цивільну дружину, є незрозумілим, оскільки відсутнє посилання на документ, в якому дана інформація була зазначена та його документальне підтвердження. Факт належності на праві власності по 1/2 частині будинку позивачу та нині померлому ОСОБА_7 ніяким чином не підтверджує їхнього спільного проживання як подружжя. В позовній заяві позивач просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу в період часу з червня 2021 року по 21 жовтня 2023 року, що складає 2 роки 4 місяці, і є періодом меншим ніж 5 років, що не надає права на спадкування відповідно до ст.1264 ЦК України. Вказані у позові обставини про те, що позивач проживала разом з померлим ОСОБА_7 і мала з ним спільний побут, взаємні права і обов'язки також нічим документально не підтверджуються. Відповідно до постанови ВС від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19 та постанови ВС від 19.03.2024 року у справі № 686/11100/22 показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. Згідно з постановами ВС від 15.08.2019 року у справі № 588/350/15-ц, від 02.03.2023 року у справі № 638/16291/17, від 10.04.2024 року у справі № 372/1805/19 факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Зі змісту постанови ВС від 18.03.2020 року у справі № 695/1732/16-ц випливає, що для визначення чоловіка і жінки, такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, недостатньо лише факту спільного проживання. Обов'язковим є також підтвердження спільного бюджету, участі обох осіб у наданні майна для спільного користування, витратах на утримання та ремонт житла, надання взаємної підтримки, а також наявності усних чи письмових домовленостей щодо порядку користування житловими приміщеннями та іншими предметами, які свідчать наявність реальних сімейних відносин. Заявила про виклик свідка ОСОБА_10 , с.Прилуки Коростенського району Житомирської області.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили його задоволити з підстав, викладених у ньому. Позивачка зокрема пояснила, що з червня 2021 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 спільно з ним проживала та вела спільне господарство. З 23.11.2024 року по теперішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 . Встановлення факту проживання її та ОСОБА_7 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, їй необхідно для виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
В судовому засідання відповідач та її представник позов не визнали, проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити з підставі, викладених у відзиві на позов. Відповідачка пояснила, що її син ОСОБА_12 та позивачка мали стосунки, зустрічалися з червня 2021 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , періодами проживали разом, але однією сім'єю не були, спільного господарства не вели. Денис працював, мав заощадження, придбав нерухоме майно по сусідству з позивачкою і всі побутові витрати ніс самостійно власним коштом.
Розглянувши вимоги та доводи заяв по суті спору, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, виданої ЦНАП виконкому Овруцької міської ради Житомирської області 20.05.2024 року за № 400, позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , в склад її сім'ї (зареєстровані) входять: мати ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та брат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; підстава: погосподарська книга № 4 на 2016-2024 року, особовий рахунок НОМЕР_1 .
Згідно з договором дарування частини житлового будинку та договору дарування частини земельної ділянки, посвідчених 16.03.2018 року державним нотаріусом Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Кулініч О.Д., зареєстрованих в реєстрі за № 1-384 та № 1-385 відповідно, ОСОБА_15 подарувала, а її онука прийняла в дар 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., та 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,2176 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1824282500:01:001:0269, що знаходяться по АДРЕСА_3 .
23.11.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 23.11.2024 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та змінила прізвище на ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області у спадковій справі № 29/2024, зареєстрованими за № 1025, №1026, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , будучи матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкувала внаслідок смерті свого сина належне йому на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку та договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, посвідчених 04.11.2022 року Овруцькою ДНК, майно, яке складається з: 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 45,10 кв.м., та 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,2176 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1824282500:01:001:0269, що знаходяться по АДРЕСА_3 .
Як видно з копії військового квитка серії НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.08.2023 року був мобілізований на військову службу до Збройних сил України.
Як вбачається з довідки старости Руднянського старостинського округу № 20 виконкому Овруцької міської ради Житомирської області від 04.03.2026 року № 20-123, ОСОБА_7 , 1994 р.н., був зареєстрований в АДРЕСА_2 разом із своєю матір'ю ОСОБА_3 , 1965 р.н., по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сторони визнають, що ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайське Донецької області.
Позивачка стверджує, що проживала з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як жінка і чоловік однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 2021 року до дня його смерті.
Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що позивачка та ОСОБА_16 спільно проживали у 2021-2023 роках.
Відповідач заперечує факт проживання позички з її сином ОСОБА_7 однією сім'єю.
Допитані в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_12 та позивачка мали стосунки як хлопець і дівчина, але в сімейних стосунках не перебували та не були однією сім'єю.
За приписами частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 30.10.2019 року у справі № 643/6799/17.
Водночас відповідно до постанов Верховного суду від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19, від 19.03.2024 року у справі № 686/11100/22 показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, із урахуванням вищенаведених норм права в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши письмові докази, показання свідків та пояснення учасників справи, доходить висновку про недоведеність позивачкою факту її проживання однією сім'єю із ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як відносини позивачки та ОСОБА_7 не носили характеру сімейних, а вказані особи, ставши співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_3 , частки у спільній частковій власності на який кожен з них придбав окремо у різний період часу з різних підстав, та проживаючи у ньому, не були пов'язані веденням спільного господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків. Вказане є підставою для відмови в позові.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.03.2026 року.
Суддя: В. І. Вачко