Справа № 286/681/26
25 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивач ОСОБА_1 , який проживає за адресою: с.Хлупляни Коростенського району Житомирської області, звернувся в суд з позовом до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, що знаходиться за адресою: м.Овруч Коростенського району Житомирської області, вул.Т.Шевченка, буд. 31А, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с.Хлупляни Коростенського району Житомирської області, площею 0,6759 га, кадастровий номер 1824287900:10:000:0258, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все її майно та майнові права, яку позивач прийняв, подавши у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини за законом; проте нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки існують розбіжності правовстановлюючого документу з витягом з ДЗК про земельну ділянку. Відтак позивач не в змозі нотаріально оформити належну йому спадщину, тому просить позов задоволити та визнати за ним право власності на спірне спадкове майно.
Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав.
Сторони, будучи належно повідомленими, в судове засідання не прибули. Позивач у позовній заяві просить розглянути справу без його участі. Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводиться позивачу ОСОБА_1 матір'ю, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с.Хлупляни Овруцького району Житомирської області, площею 0,6760 га, кадастровий номер 1824287900:10:000:0130, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 069892.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки. Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
До дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1928 року народження, була зареєстрована та проживала в с.Хлупляни Овруцького району Житомирської області одна, що стверджується довідкою старости Хлуплянського старостинського округу № 14 Овруцької міської ради Житомирської області від 09.01.2019 року № 46.
Як повідомила Овруцька державна нотаріальна контора листом від 09.03.2026 року № 450/01-16 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 174/2019 у зв'язку із подачею заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від сина померлої ОСОБА_1 , якому було видано свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно - земельну ділянку та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відтак, позивач прийняв спадщину за законом після смерті спадкодавця.
Як вбачається з копії постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.02.2026 року за № 326/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлого спадкодавця у зв'язку з тим, що існують розбіжності правовстановлюючого документу з витягом з ДЗК про земельну ділянку.
Так, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 069892 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,6760 га з кадастровим номером 1824287900:10:000:0130. Згідно з протоколом № ПП-1800927382020 проведення перевірки електронного документа державним кадастровим реєстратором від 23.12.2020 року та рішенням № РВ-1801515812020 державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.12.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 1824287900:10:000:0130 співпадає із земельною ділянкою з кадастровим номером 1824287900:10:000:0258 площею на 99,9942%. Згідно з протоколом виправлення помилки № 10743916 від 28.10.2025 року земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:10:000:0130 присвоєно кадастровий номер 1824287900:10:000:0258. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000262142026 від 19.02.2026 року площа земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:10:000:0258 складає 0,6759 га, відомості про право власності / право користування та інші речові права відсутні. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.02.2026 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:10:000:0258, відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні. Відтак, право власності на спірну земельну ділянку не зареєстровано.
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України). Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельну ділянку, правовстановлюючий документ на яку містить розбіжності із відомостями Державного земельного кадастру, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує його законні права.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Тому керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: Житомирська область, Коростенський район, с.Хлупляни) в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6759 га, кадастровий номер 1824287900:10:000:0258, яка розташована на території Хлуплянської сільської ради Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.03.2026 року.
Суддя: В. І. Вачко