Справа №295/5088/26
Категорія 307
3/295/1447/26
26.03.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173-8 ч.2, 173-2 ч.3 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
17.03.2026 року о 08 год. 41 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, правопорушення вчинено повторно протягом року.
Крім того, 17.03.2026 о 08 год. 41 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання, чим не виконав вимогу термінового заборонного припису серії АА №511017 від 09.03.2026 до 18.03.2026, а саме не виконав заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Враховуючи, що зазначені адміністративні правопорушення вчинені однією особою, суд вважає за можливе об'єднати справи в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення. Судом направлено смс-повістку на його мобільний номер, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 25.03.2026.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи проводиться у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173-8 ч.2, 173-2 ч.3 КУпАП, підтверджується доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ №208032 від 17.03.2026, серії ВАВ №208033 від 17.03.2026; заявою ОСОБА_2 від 17.03.2026, в якій просить прийняти міри відносно співмешканця ОСОБА_1 , який вчиняє відносно неї психологічне домашнє насильство, а саме ображає нецензурною лексикою, погрожує розправою; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , що 17.03.2026 її співмешканець ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння почав нецензурно висловлюватись на її адресу, погрожував фізичною розправою; терміновим заборонним приписом серії АА №511017 від 09.03.2026; постановою Богунського районного суду м. Житомира по справі від 25.12.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.3 КУпАП.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП, що виразилися у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, та за ст.173-2 ч.3 КУпАП, тобто домашнє насильство, вчинено повторно протягом року, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 вже неодноразово притягався до адміністративної відповідальності,систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , що свідчить про те, що останній не зробив для себе висновків, суд вбачає підстави одночасно вирішити питання про направлення останнього в порядку ст. 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до Житомирської міської ради.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -
Об'єднати в одне провадження справи № 295/5088/26, 295/5089/26.
Об'єднаній справі присвоїти № 295/5088/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 173-8 ч.2, 173-2 ч.3 КУпАП та застосувати адміністративні стягнення:
- за ст. 173-8 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
- за ст. 173-2 ч.3 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.
Відповідно до вимог ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначити остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Направити ОСОБА_1 до Житомирської міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 665,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.