Справа №295/4973/26
1-кс/295/1968/26
про повернення клопотання про арешт майна
25.03.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали клопотання, подане слідчим ВП №1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12026060610000200 від 14.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
І. Суть клопотання
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучений під час огляду місця події 19.03.2026 мобільний телефон «VIVO», в корпусі білорожевого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , зі стартовим пакетом «Київстар » з номером НОМЕР_3 .
Згідно з клопотанням в період з 21:00 год. 13.03.2026 по 06:30 год. 14.03.2026 невстановлена особа чоловічої статі, шляхом пошкодження металопластикового вікна проникла до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала чуже майно, а саме: цигарки в кількості 125 пачок та 600 грн, чим спричинила ОСОБА_4 матеріальну шкоду.
За цим фактом 14.03.2026 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження №12026060610000200 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час огляду місця події 19.03.2026 у ОСОБА_5 в приміщенні органу досудового розслідування вилучений мобільний телефон «VIVO», в корпусі білорожевого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , з стартовим пакетом «Київстар» з номером НОМЕР_3 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дослідивши зміст поданого клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Всупереч п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні відсутнє посилання на документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Сукупний аналіз ст.ст. 98, 170, 171, 173 КПК України дає підстави слідчому судді вважати, що клопотання про арешт повинно містити відповідне обґрунтування з абсолютним дотриманням викладених правових норм. У разі подання клопотання про арешт майна у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, в ньому повинно бути зазначено, яким з ознак, визначених в ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідає майно, на яке слідчий просить накласти арешт, з відповідним мотивуванням відповідно до обставин конкретного кримінального провадження.
Всупереч викладеним вище нормам КПК України, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні не конкретизовано, якому з ознак, визначених в ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідає майно, на яке слідчий просить накласти арешт, яке значення воно має для кримінального провадження, який процесуальний статус статус у кримінальному провадженні має ОСОБА_5 , з яких правових підстав в нього був вилучений мобільний телефон.
Крім того, долучені до клопотання документи, зокрема, протокол огляду місця події від 19.03.2026 не є придатним для читання.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги те, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання не може бути прийнято до розгляду та підлягає поверненню для усунення недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про накладення арешту на майно повернути прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, що не перевищує 72 години з моменту отримання копії повного тексту ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1