Справа №274/1414/24
Провадження № 2/0274/236/26
про залишення позовної заяви без розгляду
"26" березня 2026 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,
з участю секретаря Айрапетян А.А.,
учасники справи, присутні в судовому засіданні:
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати заповіт, складений за життя ОСОБА_3 , за яким він заповів усе належне йому майно, майнові права та обов'язки на час смерті - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання 26.03.2026 позивачка та її представник не прибули, про причини неявки суд не повідомили. Будь-яких заяв від них не надходило.
Крім того, позивачка та її представник не з'явилися у судове засідання 17.03.2026, не повідомивши про причини неявки.
Згідно з ч. 5 ст. 131 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Судові повістки були вручені представникові позивачки адвокату Соломонюку С.А. шляхом направлення до його електронного кабінету.
Таким чином, позивачка, будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася повторно. Заяв про розгляд справи її відсутності позивачка чи її представник до суду не направляли.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За положеннями частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Частиною третьою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно із частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, згідно з яким особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Якщо ж позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
За викладених обставин, зважаючи, що позивачка, будучи повідомленою через її представника про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилася в судові засідання, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду через повторну неявку в судове засідання позивачки.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя І. Ю. Хуторна