Справа № 274/416/26
Провадження № 2/0274/718/26
Іменем України
"25" березня 2026 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Айрапетян А.А.,
учасники справи, присутні в судовому засіданні:
позивачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
16.01.2026 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її користь у розмірі 3000,00 грн щомісячно, у зв'язку із навчанням у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, тобто до 30.06.2029.
Стислий виклад позицій сторін
Позовна заява ОСОБА_3 обґрунтована тим, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
До її повнолітня батько сплачував аліменти на її утримання на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.08.2009.
Проте, після досягнення повнолітня вона продовжує навчання на природничому факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка очної (денної) форми здобуття освіти та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб мати самостійний заробіток.
На даний час вона продовжує проживати з мамою в м. Бердичеві, оскількикімнатою в гуртожитку навчальний заклад не забезпечив, а можливості зніматиінше житло в м. Житомирі вона не має.
Тому вона щодня їздить до навчального закладу і в зворотному напрямку, та вартість квитка складає 58,54 грн.
На місяць її витрати на проїзд до навчального закладу і назад орієнтовно становлять 2400 грн (58,54x2x22).
Також для користування мобільним зв'язком, інтернетом матір'ю для неї був придбаний мобільний телефон, вартістю 7500 грн.
Виходячи із загальновідомих потреб у необхідності купівлі продуктів харчування, одягу, засобів догляду, ліків, оплати за користування мобільним зв'язком, інтернетом, оплати проживання, проїзду до навчального закладу, зважаючи на неможливість працювати у зв'язку із навчанням на денному відділенні вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідач є працездатною особою та може надавати їй матеріальну допомогу на період навчання.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відповідачу на праві власності належить дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 115,1 кв.м. у АДРЕСА_1 , три земельні ділянки у Вінницькому районі, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, частка квартири у смт Стрижавка Вінницького району.
Заперечення відповідача
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити у задоволені позову.
Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що позивач, пред'явивши вимогу про стягнення 3000 грн, не обґрунтовує розмір витрат, які просить стягнути на утримання повнолітньої дитини. Зокрема позивач зазначає про купівлю 02.08.2025 телефону вартістю 7500 грн. 00 коп. При цьому до 03.01.2026 відповідач сплачував аліменти на утримання позивача до досягнення повноліття, а тому така витрата була у період отримання аліментів до досягнення дитиною 18 років. Позивач зазначила про те, що її щомісячні витрати на проїзд становлять 2400 грн. При цьому, до позовної заяви додала лише один квиток від 10.11.2025 на суму 58 грн 54 коп. Проте за той період, коли відповідач сплачував аліменти до досягнення дитиною повноліття. Також позивачка не зазначила, яку допомогу на її утримання надає її мати і чим це підтверджується. В позовній заяві не зазначено доказів, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 3000 грн 00 коп. щомісячно.
Крім того відповідач зазначає, що він не має змоги надавати допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання, оскільки є пенсіонером та отримує лише пенсію в розмірі 2493 грн 04 коп., яка є єдиним джерелом існування. Він не працює у зв'язку зі станом здоров'я, має хронічні захворювання, що потребують постійного лікування та витрат на медикаменти. Аліментне зобов'язання не може бути покладене на особу, яка фізично неспроможна сплачувати заявлену суму без загрози для власного існування.
Сума у 3000 грн 00 коп., про стягнення якої просить позивач, у разі стягнення, ставить загрозу для існування відповідача, оскільки крім зазначених вище обставин відповідачу потрібно оплачувати комунальні послуги, вартість на які постійно зростає.
Матеріальний стан відповідача є незадовільним.
Вказує, що інформація, яка зазначена у інформаційній довідці з Реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає дійсності, оскільки ще 17.03.2015 відповідач ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Т.П. вих. №б/н від 09.02.2026.
Також на земельних ділянках, які перебувають у власності відповідача розташований будинок, який є спільним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які є подружжям та разом з якими проживають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідача ОСОБА_2 немає інших членів сім'ї, які можуть надати йому допомогу.
Враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що відповідач ОСОБА_2 через незадовільний стан здоров'я та незадовільний майновий стан не має змоги сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки.
У відповіді на відзив позивачка наполягає на задоволенні позову.
Вказує, що реальний фінансовий стан її батька їй невідомий, але він, отримуючи тільки пенсію, побудував дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 115,1 кв.м. у АДРЕСА_1 , та придбав три земельні ділянки.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 28.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження, задоволено клопотання позивачки про витребування доказів.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, наполягає на задоволені. Вказала, що наразі вона отримує стипендію, проте навчальна програма складна і є ймовірність того, що надалі стипендії не отримуватиме. Вказала, що квиток на проїзд до навчального закладу здорожчав до 80 гривень. Її мати працює та її заробітна плата складає близько 17 000 грн. На місяць у зв'язку із навчанням вона на своє утримання витрачає 4000 - 5000 грн, не рахуючи одягу. З батьком у неї немає спілкування взагалі, лише після отримання ним прозову він їй пригрозив, що подать позов про його утримання.
Відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 17-30 год. 25.03.2026.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 6).
Відповідно до довідки від 21.11.2025 ОСОБА_1 навчається у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, на денному відділенні за кошти держаного бюджету, термін навчання до 30.06.2029 (а.с. 8).
Згідно з рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 04.08.2009 із ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_9 було стягнуто аліменти в розмірі частки доходів відповідача (а.с. 16, 17).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відповідачу на праві власності належить дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 115,1 кв.м. у АДРЕСА_1 , три земельні ділянки у Вінницькому районі, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, частка квартири у смт Стрижавка Вінницького району (а.с. 12-15).
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Т.П. вих. №б/н від 09.02.2026 - 17.03.2015 ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_10 (а.с. 35).
ОСОБА_2 із 19.02.2011 р. перебуває у шлюбі із ОСОБА_5 , та вони є батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що доводиться свідоцтвами (а.с.35-36).
Відповідно до копії довідки про доходи за період із вересня 2025 року до листопада 2025 року доходів ОСОБА_1 не отримувала (а. с.9).
Позивачка долучила до позову та відповіді на відзив квитки на проїзд в напрямку Бердичів-Житомир, вартість якого складає 58,54 грн - 10.11.2025 та 72,20 грн - 23.02.2026 (а.с. 10 53).
ОСОБА_2 є особою із інвалідністю 3 групи довічно, отримує пенсію по інвалідності, що доводиться копією пенсійного посвідчення, довідкою Головного управління ПФУ у Вінницькій області (а.с. 34, 34 зворот).
У довідці до акта огляду МСЕК вказано, що ОСОБА_2 протипоказане значне фізичне, динамічне та статичне навантаження, шкідливі умови правці (а.с. 37).
Згідно із відомостями із державного реєстру фізичних осіб-платників податку про джерела та суми отриманих доходів, отриманих від податкових агентів щодо ОСОБА_2 за 2025 рік відомості про отримані доходи відсутні (а.с. 58).
Згідно із розрахунком державного виконавця станом на 13.02.2026 ОСОБА_2 має борг за аліментами в розмірі 35 187,91 грн (а.с. 49-50).
Норми права, які застосовані судом, аналіз доводів сторін, висновки суду
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі №308/4214/18.
Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
У відповідності з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.
Обов'язок доказування обставин, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства покладається саме на неї.
Водночас позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження можливості відповідача надавати їй матеріальну допомогу у зв'язку з її навчанням у заявленому розмірі 3000 грн.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у 2025 році відповідач доходів не мав, є особою з інвалідністю ІІІ групи, тобто він є непрацездатним. Його доходи складаються з пенсії, при цьому відомості про розмір пенсії у матеріалах справи відсутні.
Також встановлено, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів.
Крім того, судом встановлено, що на утриманні відповідача перебувають ще двоє неповнолітніх дітей, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати, що впливає на його матеріальний стан та можливість надання допомоги повнолітній дочці.
Факт наявності у відповідача у власності нерухомого майна не свідчить про його доходи від такого майна.
Крім того, в рамках цієї справи не є предметом доказування той факт за які кошти проведено будівництво дачного будинку, право власності на який за відповідачем зареєстровано ще у 2017 році.
Щодо доведеності потреби в утриманні позивачки, то суд встановив, шо вона навчається безоплатно та, як вона зазначила у судовому засіданні, отримує стипендію. Водночас докази щодо розміру такої стипендії суду не надано.
Суд також звертає увагу, що позивачкою не обґрунтовано розмір матеріальної допомоги, яку вона потребує у зв'язку з навчанням. Фактично до матеріалів справи долучено лише докази витрат на проїзд до навчального закладу, що не дає можливості встановити реальний обсяг необхідного утримання.
Крім того, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження можливості матері позивачки надавати їй матеріальну допомогу, хоч і позивачка вказала у судовому засіданні про те, що її мати працює та отримує близько 17 000 грн заробітної плати.
Долучена до відзиву довідка форми ОК-5 щодо ОСОБА_2 (а.с. 38) містить відомості про доходи лише до 2017 року, у зв'язку з чим не відображає актуального матеріального стану відповідача та не є належним доказом у справі.
Товарний чек від 03.08.2025 (а.с. 11) про придбання мобільного телефону також не є належним доказом, оскільки не підтверджує витрати, пов'язані з навчанням позивачки після досягнення нею повноліття.
Довідка директора Ліцею № 10 (а.с. 51, 52) про невідвідування відповідачем батьківських зборів не стосується предмета доказування у даній справі, а відтак не підтверджує обставин, що підлягають встановленню, у зв'язку з чим суд визнає її неналежним доказом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено сукупності юридичних фактів, які відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України є підставою для стягнення аліментів, що є її процесуальним обов'язком. У зв'язку з цим у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена компенсовується за рахунок держави.
Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І. Ю. Хуторна