Справа № 274/2117/26
Провадження №1-в/0274/263/26
25.03.2026 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду провадження за поданням начальника ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» про застосування покарання за наявності кількох вироків щодо засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
На розгляд до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло подання начальника ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» про застосування на підставі ст. 71 КК України до засудженого ОСОБА_3 покарання за наявності вироків Подільського районного суду м. Києва від 15.10.2021 та вироку Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2025.
Прокурор, представник адміністрації виправного центру та засуджений в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, звернулися з заявами про розгляд провадження без їх участі. Суд не визнає явки учасників розгляду обов'язковою, а відтак вважає за можливе розглянути заяву без їх присутності.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню.
Порядок виконання судових рішень визначений Розділом VIII КПК України.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Згідно зі ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішується судом, зокрема, за поданням органу або установи виконання покарань.
Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму ВСУ № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» від 21 грудня 1990 року коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок (і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків), суд за місцем виконання вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.
В той же час, згідно з п.12 вказаної Постанови Пленуму, не підлягають розгляду в порядку виконання вироків, питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині призначення покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Подільського районного суду м. Києва від 15.10.2021 за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 3 роки.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.11.2023 скасовано засудженому ОСОБА_3 іспитовий строк, визначений вироком Подільського районного суду м. Києва від 15.10.2021, та направлено останнього до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі для відбування призначеного вироком покарання у виді 3 років обмеження волі.
24.04.2025 ОСОБА_3 засуджений вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік.
З 08.08.2025 засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання призначене вироком від 15.10.2021 в ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)».
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 29.08.2025 зараховано засудженому ОСОБА_3 в строк покарання час слідування під вартою до державної установи «Бердичівський виправний центр (№108)» з 23.07.2025 до 08.08.2025, тобто, 16 днів позбавлення волі, що за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, відповідає 32 дням обмеження волі.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за яке його засуджено вироком Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2025, після ухвалення щодо нього вироку цього ж суду від 15.10.2021 та до повного відбуття покарання, у зв'язку з чим до нього дійсно мала б бути застосована ст. 71 КК України та визначено остаточне покарання за сукупністю вироків.
Разом з цим, при ухваленні вироку від 24.04.2025 суду не було відомо про наявність невиконаного вироку щодо ОСОБА_3 (принаймні у вироку відсутнє посилання на цю обставину), у зв'язку з чим суд не призначив покарання за сукупністю вироків, і, дійсно, таке питання могло б бути вирішено судом в порядку виконання вироків, якби не одне «але».
За вироком Подільського районного суду м. Києва від 15.10.2021 (з врахуванням ухвали цього суду від 09.11.2023) ОСОБА_3 засуджений до реальної міри покарання, а за вироком від 24.04.2025 до покарання з іспитовим строком, а тому призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, по суті, скасує призначений іспитовий строк, змінить суть останнього за часом вироку та погіршить становище засудженого, що є неприпустимо.
Питання, яке ставиться перед судом, стосується прогалин (недоліків) вироку в частині призначення покарання і воно мало б бути вирішено шляхом оскарження вироку суду від 24.04.2025 (в частині призначеного покарання ) або його перегляду за нововиявленими обставинами. Вирішення цього питання в порядку виконання вироку - є неможливим.
На підставі викладеного та керуючись статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні подання ДУ «Бердичівська виправна колонія (№ 70)» про застосування покарання за наявності кількох вироків щодо засудженого ОСОБА_3 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1