Справа №: 272/1355/25
Провадження № 2/272/273/26
24 березня 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, суд
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором 3305721288/231641 від 04.02.2020 року в сумі 6625,60 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та судові витрати на професійну правову правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 04.02.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3305721288/231641 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору сума кредиту 2000,00 грн, дата надання кредиту 04.02.2020, строк кредиту 28 днів, стандартна процентна ставка 1,85% на добу. Кошти в сумі 2000.00 грн було перераховано на картковий рахунок відповідачці за реквізитами платіжної картки № 5168 - 75xx - xxxx - 6295. 31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 3305721288/231641 від 04.02.2020 укладеним з ОСОБА_2 . 03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3305721288/231641 від 04.02.2020 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідачки. Позивач вказує, що первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору у день його укладання. Відповідачка порушила умови договору тому станом на 26.05.2025 року має заборгованість за кредитним договором, яка становить 6625,60 грн, яка складається із 2000 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 4625, 60 грн простроченої заборгованості за процентами. Враховуючи викладене представник позивача просив задовольнити даний позов.
09.02.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл/ відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи. У якій він просить стягнути із відповідачки на корито позивача витрати на професійно правничу допомогу у розмірі 10500 грн.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання до суду повторно не з'явилася без повідомлення причин. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не подавала.
Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального обладнання.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що 04.02.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3305721288/231641 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису R88860) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов кредитного договору сума кредиту 2000,00 грн, дата надання кредиту 04.02.2020, строк кредиту 28 днів, стандартна процентна ставка 1,85% на добу.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 3305721288/231641 від 04.02.2020 укладеним з ОСОБА_2 .
03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3305721288/231641 від 04.02.2020 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача.
Таким чином ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» наділено правом вимоги до відповідача.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, заборгованість відповідачкою не погашалась, проценти за користування коштами не сплачувались станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6625.60 грн., яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000.00 грн; Прострочена заборгованість за процентами в розмірі 4625.60 грн.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець, відповідно до умов договору про споживчий кредит, вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.
Частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 ЦК України.
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду із позовом про стягнення із відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який укладався у електронній формі з первісним кредитором, в інформаційно-телекомунікаційній системі останнього. За принципом презумпції правочину вказаний правочин є дійсним. Відповідачка не надала доказів суду про визнання цього правочину недійсними чи його окремих положень.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3305721288/231641 відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 2000 грн.
Окрім цього, судом встановлено, що 03.06.2021 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕШН» набуло права вимоги до відповідачки.
Позивач стверджує, що первісний кредитор ТОВ «ГОУФІНГОУ» за кредитним договором надав відповідачу кредит у вищевказаному розмірі шляхом перерахування коштів на рахунок останньої. Позивачем ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на підтвердження переказу кредитних коштів первісним кредитором ТОВ «ГОУФІНГОУ» відповідачу було надано інформаційну довідку від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», в якій вказано, що на карту № 5168 - 75xx - xxxx - 6295, 04.02.2020 року було переказано кошти в розмірі 2000 грн., даний документ був виготовлений директором ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», на місці для підпису вказано, що документ підписаний електронним підписом, але доданого протоколу електронного підпису позивачем не надано.
Відтак судом встановлено, що позивачем не надано належного первинного документу (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше), який би засвідчив, що ТОВ «ГОУФІНГОУ» було перераховано грошові кошти відповідачці в розмірі, передбаченому кредитним договором, а відповідач ці кошти отримав.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками не можуть бути задоволені, оскільки позивачем не надано підтвердження грошового переказу на рахунок відповідачки кредитних коштів відповідно до умов договору.
Згідно до ст.77-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Тому доводи позивача про наявність заборгованості відповідача не підтверджуються сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, тобто є недоведеними, що є підставою для відмови у позовних вимогах банку у повному обсязі.
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6625,60 грн., судових витрат у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.
Керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:В. В. Карповець