Справа №306/542/26
Провадження № 2/306/697/26
27 березня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі судді Жиганської Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (мешк. АДРЕСА_1 ) про відшкодування завданих збитків.
23 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про компенсування витрат у порядку відшкодування витрат на ремонт спільного майна (даху).
Перевіривши матеріали позовної заяви перед відкриттям провадження, суддя доходить висновку, що заяву необхідно залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог; ч.1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За вимогами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України - сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом всталовлено, що позивачем в позовній заяві не зазначено жодного відповідача, тобто особи, якій були б адресовані позовні вимоги. Позов без відповідача не може бути прийнятий до провадження, оскільки суд не може вирішувати питання про права та обов'язки осіб без їхньої участі (або повідомлення).
Крім цього, відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, з огляду на що позивачеві необхідно вказати ціну позову у відповідності до положень ЦПК України, або зазначити підстави за яких у позивача відсутній такий обов'язок.
Позивач звернулась до суду з позовом майнового характеру, однак ціну позову не зазначає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження №12-76гс18).
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Також позовна заява повинна містити, але не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» - суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сплату судового збору позивачем, або докази того, що позивач звільнений від сплати судового збору чи відноситься до категорій осіб, зазначених у ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону україни "Про удовий збір" - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. З доданих до позовної заяви матеріалів судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, що не є підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір справляється за ставками 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем вказаних вимог Закону не дотримано.
Позивач повинен усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 185 ЦПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суддя зазначає строк усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст.175, 176, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 (мешк. АДРЕСА_1 ) про відшкодування завданих збитків - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, зазначені в ухвалі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ Н.М.Жиганська